Антарктида — льодовий материк планети

Мета: сформувати в учнів систему знань про географічне положення Антарктиди, схарактеризувати історію її відкриття та дослідження.

Обладнання: карта Антарктиди, портрети дослідників материка, інший ілюстративний матеріал, атласи, підручники.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Опорні та базові поняття: материк, океан, море, географічне положення, координати, айсберг, льодовиковий покрив, Південний океан.

Географічна номенклатура: Антарктика, Антарктида, Південний океан, моря Ведделла, Росса.

Зміст уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Прийом «Аукціон»

Учні називають географічні об’єкти з теми «Африка», показують їх на стінній карті та одним реченням дають їх коротку характеристику.

2. Прийом «Географічна мозаїка»

• Сухі долини річок на Аравійському півострові та в Північній Африці... (Ваді)

• Русло пересихаючої річки або тимчасового водотоку в Австралії... (Крік)

• Ділянка в пустелі, яка за наявності води вкрита рослинністю... (Оазис)

• Постійні вітри, які дмуть від зон високого тиску в тропічних широтах в бік екватора... (Пасати)

• Субекваторіальна або тропічна рослинність у вигляді степових просторів з багаторічних трав’янистих рослин, серед яких розкидані окремі дерева, групи дерев або чагарники... (Савана)

• Сухий гарячий вітер в пустелях Аравійського півострова і в Сахарі... (Самум)

3. Прийом «Географічна розминка»

• Де розташована Антарктида? Покажіть її на стінній карті.

• Що ви чули про цей материк?

• За допомогою карт атласу назвіть океани, які омивають Антарктиду, та покажіть їх на карті.

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом «Здивую всіх»

Учитель. Африка — найжаркіший материк Землі, Австралія — найсухіший, Антарктида — найхолодніший. Та значна відмінність Антарктиди від інших материків планети не вичерпується тільки цим. Вона розташована на крайньому півдні Землі, дуже віддалена від інших материків. Саме завдяки цьому та суворим природним умовам Антарктиду було відкрито не так недавно — у XIX ст. І ті, хто вивчав материк майже двісті років тому, і ті, хто робить це зараз, подають яскраві приклади мужності та навіть героїзму. Антарктида дуже неохоче відкриває свої таємниці, але саме з ними ми познайомимось на сьогоднішньому уроці.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Прийом «Географічна лабораторія»

Завдання. За допомогою карт атласу визначте особливості географічного положення Антарктиди. Назвіть моря та океани, що омивають Антарктиду, та найближчі до неї материки.

Учитель. Ви побачили, що географічне положення Антарктиди, м’яко кажучи, незвичайне: материк майже цілком лежить за Південним полярним колом, у його центрі знаходиться Південний полюс, тому всі береги Антарктиди звернені на північ. Але незвичайність материка полягає ще і в тому, що він єдиний має свою власну область. Ви чули слово «Антарктика» — саме так називається південна приполярна область, до якої входять південні частини Атлантичного, Тихого та Індійського океанів (Південний океан) з островами і материком Антарктида. Слово «Антарктика» грецького походження та складається з двох коренів: «анти» — проти та «арктикос» — північний. Тобто ця приполярна область розташована навпроти північної області — Арктики.

2. Прийом «Здивую всіх»

Учитель. Кордон Антарктики умовний і проходить приблизно між 53–60° пд. ш. У центрі Антарктики і лежить материк Антарктида.

Площа материка становить 14 млн км2. Антарктида має так звану материкову відмілину, яка простягається від берега в середньому на 180 км. Води океану біля берегів Антарктиди холодні, припливи невисокі — до 1 м заввишки.

Як же був відкритий цей суворий материк? Історія його відкриття та дослідження сягає у далеку давнину. Фантастичні обриси таємничої Південної землі здавна позначали на географічних картах. Давні греки припускали кулястість Землі та наявність у її Південній півкулі великої ділянки суходолу, що протистоїть Арктиці (звідси назва). Але за відсутності засобів сполучення довести або спростувати ці гіпотези було неможливо.

У часи середньовіччя необґрунтована думка про південні землі була забута, але наприкінці епохи з розвитком мореплавства на картах знов з’явився уявний материк. Мандрівники-мореплавці відкрили багато нових земель (від островів до материків), але Південної землі не дісталися. У 1503–1510 рр. француз Гонневіль шукав її, але не зміг навіть приблизно визначити її положення. До того ж на зворотньому шляху до Франції експедиція Гонневіля зазнала нападу піратів, які знищили судові журнали.

Пізніше на пошуки «Південної землі» було споряджено експедицію під командуванням Жана Батіста Буве де Лозьє, що відкрила нову землю (1739). Густий туман не дозволив мандрівникам роздивитися, що ця земля, названа ім’ям Буве, була островом, але не материком.

Першим науковим обґрунтуванням існування південного материка стали теоретичні розробки видатного російського природознавця Михайла Васильовича Ломоносова. У 1761 р. він уперше розробив класифікацію морського льоду та обґрунтував походження різних його видів. На думку Ломоносова, «падуни» (так науковець називав айсберги) утворюються біля великих берегів, від яких вони потім відриваються. Учений припускав, що айсберги опускаються з якоїсь землі, що, якнайвірогідніше, лежить у районі Південного полюсу та вкрита льодом, з якого і утворюються «падуни».

Дослідження Ломоносова набули широкого розповсюдження в науковому світі. І у 1773 р. експедиція під керівництвом англійця Джеймса Кука стала першою в історії людства, яка перетнула Південне полярне коло. Через рік пошуки поновилися і експедиція досягла рекордної на той час південної широти — 71 10, але не материка. Тому після плавання Кука на картах Південної півкулі перестали зображувати землю, замінивши її океаном.

Тільки в січні 1820 р. успіхом увінчалося плавання російської експедиції під керівництвом Таддея Беллінсґаузена та Михайла Лазарєва. Материк Антарктида був нарешті відкритий, а його берегова лінія досліджена експедицією, що обігнула його кілька разів. Два роки потому інший визначний російський мореплавець — Іван Крузенштерн — пропонував продовжити дослідження Антарктиди, але план нової експедиції не дістав підтримки тодішнього уряду.

Йшли роки, Антарктида все більше манила до себе, адже ще ніхто не побував на Південному полюсі. І в 1910 р. англійський капітан Роберт Скотт вирушив на його підкорення з Нової Зеландії. Плавання до Антарктиди та мандрування материком були трагічними, але Скотт досяг своєї мети 17 січня 1912 р. Уявіть собі, що відчув Скотт, дізнавшись, що його випередили. 14–16 грудня 1911 р. Південний полюс був відкритий норвежцем Руалем Амундсеном. Передбачливішій норвежець пересувався Антарктидою за допомогою кількох собачих упряжок. На відміну від нього Скотт узяв із собою лише одну собачу упряжку, розраховуючи ще на коней та моторні сани, які не допомогли йому та його супутникам — вони йшли до полюсу пішки. Сам Скотт та чотири його супутники загинули на зворотньому шляху від голоду та холоду, не дійшовши до однієї зі своїх баз лише 19 км.

Амундсен вирушив у свою подорож у тому ж році, що і Скотт, зупинився в лютому 1911 р. на 79 пд. ш. на зимівлю, а у жовтні вирушив до полюсу, взявши із собою 70 собак та чотиримісячний запас їжі. Він з чотирма супутниками щодня долав 30 км відстані. Шлях до полюсу вони вибирали залежно від рівності льоду, що дозволило підняти над метою своєї подорожі норвезький прапор.

Чому ж людство так прагнуло дістатися до Антарктиди, незважаючи на величезні природні перешкоди? Виявляється, французький, англійський, американський та російський бізнес зацікавився можливими природними багатствами материка ще в XIX ст. Антарктида — неродюча земля, вкрита товстенним шаром льодової кори, але під цією корою могли бути вугілля та нафта, уранова руда тощо. А прибережні райони Антарктиди стали місцем китобійного промислу. У 1892–1894 рр. норвежець Карл Ларсен на судні «Язон» поєднав картографічні роботи з полюванням на китів, з того часу китобійний промисел в Антарктиці набув характеру індустрії.

3. Прийом «Дерево рішень»

Працюючи в парах, діти заповнюють «дерево» етапів дослідження Антарктики.

4. Прийом «Географічна лабораторія»

Випереджувальні завдання учнів. Повідомлення про дослідників Антарктиди Т. Т. Беллінсґаузена та М. П. Лазарєва, Р. Скотта, Р. Амундсена.

5. Прийом «Картографічна лабораторія»

Завдання. На контурних картах позначте: Південний полюс, марштрути експедицій Беллінсґаузена та Лазарєва, Скотта, Амундсена.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Мікрофон»

• Поясніть поняття «Арктика» та «Антарктика».

• Покажіть приблизні межі Антарктики.

• Що таке айсберг?

• Чому Антарктида вкрита товстим шаром льоду?

• Які країни виряджали експедиції на відкриття Антарктиди?

• Який російський учений та коли припустив, що на півдні Землі існує материк?

• Хто і коли відкрив Антарктиду?

• Яка країна першою організувала наукові дослідження Антарктиди? Коли?

VI. Підсумок уроку

1. Заключне слово учнів

• Географічне положення Антарктиди своєрідне: материк майже повністю розташований за Південним полярним колом та вкритий товщею льоду, від якого відколюються крижані «гори» — айсберги.

• Першими можливість існування Антарктиди передбачили ще давні греки, наукові докази висунув М. В. Ломоносов, Д. Кук марно намагався доплисти до материка.

• Антарктиду було відкрито російською експедицією під керівництвом Т. Беллінсґаузена та М. Лазарєва, Південний полюс — норвежцем Р. Амундсеном.

2. Прийом «Експрес-тест»

1. Єдина крайня точка, яку має Антарктида завдяки власному географічному положенню:

а) північна; б) південна; в) східна; г) західна.

2. Океани, якими омивається Антарктида:

а) Індійський та Тихий;

б) Тихий та Атлантичний;

в) Північний Льодовитий та Атлантичний;

г) Тихий, Індійський та Атлантичний.

3. Окраїнні частини материка перетинаються:

а) екватором; б) північним полярним колом;

в) південним полярним колом; г) нульовим меридіаном.

4. Керівник експедиції в складі якої перший українець потрапив до Антарктиди:

а) Р. Амундсен; б) Р. Скотт; в) Р. Пірі; г) Т. Беллінсґаузен.

5. Українська арктична станція носить ім’я:

а) К. Ціолковського; б) С. Рудницького;

в) В. Вернадського; г) М. Ломоносова.

6. Материк було відкрито експедицією під керівництвом:

а) Роберта Скотта; б) Джеймса Кука;

в) Т. Т. Беллінсґаузена та М. П. Лазарєва; г) Руаля Амундсена.

7. Дослідник, експедиція під керівництвом якого першою досягла Південного полюса Землі:

а) Роберт Скотт; б) Джеймс Кук; в) Роберт Пірі;

г) Руаль Амундсен.

8. Назви кораблів, на яких російські мореплавці Т. Т. Беллінсґаузен та М. П. Лазарєв досягли материка, зараз носять:

а) вулкани в Антарктиді; б) моря що її омивають;

в) наукові станції; г) гірські системи.

9. Назвіть територію, де розташовано більшість антарктичних станцій:

а) в центрі материка; б) на узбережжях; в) в західній частині материка; г) в межах Південного полярного кола.

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати відповідний текст у підручнику.

• Підготувати додатковий матеріал до теми «Рослинний та тваринний світ Антарктиди».

• Намалювати представника рослинного або тваринного світу материка

Уроки на схожу тему:
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: