Формені елементи крові. Еритроцити. Групи крові

Цілі уроку: ознайомити учнів з будовою й функціями формених елементів крові людини, провести порівняння будови еритроцитів жаби й людини, вивчити будову еритроцитів і встановити зв’язок їх будови з функцією, що виконується, встановити природу груп крові.

Обладнання й матеріали: таблиця «Кров», мікроскопи, мікропрепарати крові людини й жаби.

Базові поняття й терміни: формені елементи крові, еритроцити, тромбоцити, лейкоцити.

Концепція уроку

Розглянути основні формені елементи крові, особливості їх будови й функції, що вони виконують. Під час обговорення взаємозв’язку будови й функції звернути увагу на одноманітність будови еритроцитів або тромбоцитів (виконують одну функцію) і на різноманітність будови лейкоцитів (різні лейкоцити виконують різні функції); розповісти про групи крові; пояснити, що існує багато систем груп крові, які визначаються генетично (АВ0, резус, MN тощо); підкреслити важливість знання груп крові для переливання крові й запобігання резус-конфлікту.

Хід уроку

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

1. Що входить до складу внутрішнього середовища організму?

2. Що входить до складу крові?

3. Які функції виконує плазма крові?

III. Вивчення нового матеріалу

Робота з таблицею

Формені

елементи

крові

Типи клітин

Будова й функції

Еритроцити

 

Червоні кров’яні клітини, що переносять кисень від органів дихання до тканин. У зрілих еритроцитах людини немає ядер, вони мають форму двовгнутого диска

Тромбоцити

 

Фрагменти клітин, оточені мембраною.Мають неправильну форму, ядро зазвичай відсутнє. Беруть участь у процесі зсідання крові

Лейкоцити

1. Гранулоцити

(нейтрофіли,

базофіли

й еозинофіли)

Мають розділене на лопаті ядро й зернисту

цитоплазму. Мають здатність до амебоїдного

руху. Беруть участь у процесах імунітету

 

2. Агранулоци-

ти (моноцити

й лімфоцити)

Мають ядро овальної форми й незернисту

цитоплазму. У лімфоцитів здатність до

амебоїдного руху обмежена. Активно беруть

участь в імунних процесах, лімфоцити здат-

ні утворювати антитіла

Розповідь учителя

Основні властивості еритроцитів:

-діаметр — 7,5 мкм;

- кількість в 1 мм3— 4–5 × 106 штук;

- форма — двовгнутий диск;

- ядро клітини — відсутнє;

- місце утворення — червоний кістковий мозок (еритробласти);

- місце руйнування — печінка й селезінка;

- термін життя — близько 120 днів.Групи крові— імуногенетичні ознаки крові, що зумовлені специфічними антигенами й дозволяють ділити кров особин одного виду на групи. Антигени можуть знаходитися в еритроцитах, лейкоцитах, тромбоцитах, плазмі крові або в різних тканинах. За сукупністю генетичних ознак антигени об’єднують у не залежні одна від одної групи — системи груп крові.У людини відомо 15 антигенних систем тільки еритроцитів, кожна з яких нараховує від двох до декількох десятків антигенів.

Найбільше практичне значення для людини мають дві системи груп крові — АВ0 і резус-система.

Групи крові в людини (система АВ0) були відкриті Карлом Ландштейнером у 1900 році.

Диференціація крові людини за системою АВ0 на чотири групи заснована на комбінації двох антигенів (аглютиногени А і В) в еритроцитах і двох антитіл (аглютиніни α і β) у плазмі крові. Кров I групи не містить аглютиногени А і В, але містить аглютиніни α і β. Кров II групи містить аглютиноген А і аглютинін β. Кров III групи містить аглютиноген В і аглютинін α. Кров IV групи містить аглютиногени А і В, але не містить аглютиніни α і β. Після взаємодії однойменних аглютиногенів і аглютинінів відбувається реакція аглютинації (осідання) еритроцитів. Знаючи ці властивості, можна запропонувати схему переливання крові.

Резус-система була відкрита в 1940 році. Вона включає п’ять антигенів, які можуть утворювати 27 груп крові. Але в практичній медицині враховують тільки наявність (резус-позитивні організми) або відсутність (резус-негативні організми) резус-фактора. Під час переливання крові, несумісної за резус-фактором, або під час вагітності, коли мати резус-негативна, а дитина резуспозитивна, виникає резус-конфлікт. При цьому в крові матері утворюються антитіла, що руйнують еритроцити плоду.

IV. Виконання лабораторної роботи

Лабораторна робота № 3. Мікроскопічна будова крові людини

Цілі: ознайомитися з будовою формених елементів крові людини, провести порівняння будови еритроцитів жаби й людини.

Обладнання й матеріали: мікроскопи, мікропрепарати крові людини й жаби, зошит, підручник.

Хід роботи

1. Підготувати мікроскоп до роботи.

2. При малому збільшенні мікроскопа розглянути мікропрепарат крові людини. Звернути увагу на кількість і форму різних клітин крові.

3. Перевести мікроскоп на велике збільшення, розглянути й порівняти структуру еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів.

4. Розглянути під мікроскопом мікропрепарат крові жаби. Порівняти форму, розміри й наявність ядер в еритроцитах людини й жаби.

5. Зробити висновки, в яких указати характерні відмінності різних формених елементів крові людини, а також основні відмінності еритроцитів жаби й людини.

V. Домашнє завдання

Уроки на схожу тему:
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: