Контрольні завдання з відповідями до теми: "Господарство України"

І варіант

 

1. Галузь харчової промисловості, що розвинута в усіх областях України:

 виноробна                  олійно-жирова

 хлібопекарська              цукрова

 

2. Дайте визначення поняття.

 

Соціальна інфраструктура – це система підприємств і установ, що обслуговують населення (пасажирський транспорт, побутове обслуговування, роздрібна торгівля, громадське харчування, освіта, охорона здоров'я, туризм).

 

3. Встановіть співвідношення між колонками.

 

1. Гумо-азбестова

А. Рубіжне

1. – В (Біла Церква)

2. Калійні добрива

Б. Красноперекопськ

2. – Г (Калуш)

3. Синтетичні барвники

В. Біла Церква

3. - А (Рубіжне)

4. Сода

Г. Калуш

4.– Б (Красноперекопськ)

 

4. Обчисліть темпи зростання обсягів виробництва мінеральних добрив, якщо їх виробництво у 2002 р. становило 2347 тис. тонн, а у 2003 р. – 2531 тис. тонн.

 

 107,8 % ;                     121,4 % ;

 98,4 % ;                      143,6 % ;

 

5. Доведіть, що розвиток машинобудування неможливий без кооперування.

Машинобудування – найбільш складна і диференційована галузь промисловості. Ця галузь має широкі виробничі зв’язки з різними підприємствами, як своїми, так і з підприємствами інших галузей, що дають метал, пластмаси, гуму.

Сучасні машини складаються з десятків, тисяч деталей. Тому підприємства спеціалізуються на виробництві окремих деталей чи агрегатів: двигунів, підшипників, інших складових та запасних частин. Між такими підприємствами існують тісні виробничі зв’язки, внаслідок цього випускається готова продукція : автомобіль, верстат, телевізор, комп’ютер, тощо. Без цієї співпраці між підприємствами , тобто, без кооперування неможливий розвиток цієї галузі. Коли кооперування здійснюється між машинобудівними заводами, тобто в межах однієї галузі, його називають внутрішньогалузевим. Але для створення машин необхідні не тільки металеві деталі, потрібна гума, скло, деревина, тканини, фарби, пластмаси. Їх виготовляють на підприємствах інших галузей: хімічній, деревообробній, текстильній і т.д. Зв’язки між машинобудуванням і іншими галузями називають міжгалузевим кооперуванням.

У машинобудування йде невпинний процес поглиблення суспільного і територіального поділу праці, що призводить до глибинної спеціалізації й кооперування. Створення кооперативних зв’язків між державами у літако-, судно-, приладобудуванні, виробництві космічної техніки дасть можливість нашій державі розширити свій експортний потенціал. А це означає, що наша країна у кооперації з іншими машинобудівними країнами може зайняти чільне місце у світовій економіці.

 

ІІ варіант

 

1. Центр, де випускаються вантажні автомобілі:

 Запоріжжя                            Луцьк

 Кременчук                           Львів

 

2. Дайте визначення поняття.

Художні промисли – це одна з форм народної творчості, виробництво товарів декоративно- ужиткового мистецтва (керамічних виробів, килимів, вишивки, художнього ткацтва, народної іграшки, різьблення на дереві, металі).

 

3. Встановіть співвідношення між колонками.

1. Судна

А. Харків

1. – В (Миколаїв)

2. Турбіни

Б. Маріуполь

2. – А (Харків)

3. Вагони

В. Миколаїв

3. – Г (Луганськ)

4. Залізничні цистерни

Г. Луганськ

4. – Б (Маріуполь)

 

4. Обчисліть середні темпи зростання обсягів виробництва тканин, якщо їх випуск у 1999 р. становив 50 млн м2 , а у 2004 р. – 107 млн м2.

 12,51 млн м2 / рік;                          12,17 млн м2 / рік;

 11,40 млн м2 / рік;                          14,32 млн м2 / рік;

 

5. Доведіть, що обмеженість лісових ресурсів України впливає на розміри та структуру лісової та деревообробної промисловості.

Лісові ресурси на території України є обмеженими. Середньорічний запас деревини становить 185 м.куб./га. Тому Україна забезпечує свої потреби в деревині лише на 20%. У зв'язку з цим частка лісової і деревообробної промисловості у всьому промисловому комплексі Українидосить низька – менше 2,5%. Дана галузь не задовольняє потреб національної економіки і населення в багатьох важливих видах продукції. Це пов’язано, насамперед з обмеженою сировинною базою – невисока лісистість з обмеженим експлуатаційним значенням, невеликі заготівлі лісу. Оптимальної лісистості (19%) в Україні можна досягти , якщо виростити додатково ліси на площі 2,8 млн.га. Це означає,що у найближчі 10 років площі лісів треба щорічно збільшувати на 250-280 тис.га (у 6 разів більше ніж зараз).

Лісова і деревообробна галузь охоплює заготівлю , механічну обробку й хімічну переробку деревини. Всі ці галузі об’єднані однією вихідною сировиною. Тому всі ці галузі територіально тяжіють до джерел сировини. Ліси на території України в основному зосереджені в Українських Карпатах і на Поліссі, де заготовляють понад 90% всього лісу України. Це становить щорічно14,5млн.м.куб. деревини. З інших країн ввозять за цей же час 21-22 млн.м.куб. лісу.

Від наявності сировини залежить спеціалізація підприємств в межах території України, що визначає територіальну структуру лісової і деревообробної галузі.

Отже, від наявності сировинних ресурсів і спеціалізації лісової і деревообробної галузі на території України можна виділити такі типи територіальних поєднань лісової і деревообробної промисловості:

· райони і біля них (заготівля, механічна обробка, хімічна переробка деревини, целюлозо-паперова промисловість) – міста Карпат і Полісся;

· райони за межами зон лісорозробок (механічна обробка, хімічна переробка деревини, целюлозо-паперова промисловість) – Київ, Одеса, Ізмаїл, Запоріжжя, Слов’янськ, Херсон;

· райони за межами зон лісорозробок (механічна обробка деревини) – великі міста України.

 

ІІІ варіант

 

1. Найбільші центри шовкової промисловості:

 Житомир, Рівне                          Львів, Тернопіль

 Донецьк, Одеса                           Черкаси, Київ

 

2. Дайте визначення поняття.

Кооперування – це форма організації виробництва, при якій підприємства знаходяться у тісній співпраці з метою виготовлення певної продукції.

 

3. Встановіть співвідношення між колонками.

1. Лляна

А. Черкаси

1. – Б (Рівне)

2. Бавовняна

Б. Рівне

2. – В (Тернопіль)

3. Вовняна

В. Тернопіль

3. – Г (Дунаївці)

4. Шовкова

Г. Дунаївці

4. – А (Черкаси)

 

4. Обчисліть середні темпи зростання обсягів виробництва тканин, якщо їх випуск у 1999 р. становив 310 тис.тонн, а у 2004 р. – 725 тис.тонн.

 115 тис.т / рік                      62 тис.т / рік

 101 тис.т / рік                      83 тис.т / рік

 

5. Доведіть, що спеціалізація та рівень розвитку машинобудування визначає науково-технічний прогрес у національній економіці.

Економічна потужність національної економіки залежить від рівня розвитку машинобудування, адже ця галузь виробляє засоби виробництва, від простих слюсарних інструментів до складної електроніки, робототехніки для всіх галузей господарства країни. В сучасних умовах машинобудуванню належить винятково важлива роль у прискоренні НТП. Випускаючи знаряддя праці для різних галузей економіки, машинобудування реалізує досягнення НТП і забезпечує ефективність і високу продуктивність праці. тому темпи росту цієї галузі повинні випереджувати інші. Завдання машинобудування – забезпечити усі сфери людського буття найновішими машинами, обладнанням, приладами, апаратурою, побутовою технікою.

Україна входить в десятку країн світу, які випускають практично всю номенклатуру продукції машинобудування. В тому числі в галузевій структурі машинобудування України розвиваються наукомісткі галузі, які швидкими темпами втілюють досягнення НТП, вони потребують постійної співпраці з НДІ, вищими навчальними закладами.

До цих галузей відносяться точне і складне машинобудування, приладобудування, радіоелектроніка, космічне машинобудування. Розміщення цих галузей тяжіє до наукових центрів, розташованих у великих містах України – Київ, Львів, Харків, Дніпропетровськ, Одеса.

 

Основним завданням нашої держави є розвиток випереджаючими темпами приоритетних галузей машинобудування, які визначають НТП, а саме – електроніку, засоби автоматизації, роботизації, комплексної механізації виробничих процесів.

 

ІV варіант

1. Найбільші центри бавовняної промисловості:

 Херсон, Тернопіль, Донецьк                              Луганськ, Чернігів, Одеса

 Умань, Київ, Вінниця

 

2. У переліку відшукайте та підкресліть зайвий об’єкт.

Одеса, Вінниця, фосфатні добрива, Черкаси, Суми.

 

3. Які райони є найбільшими центрами целюлозно-паперової промисловості?

Лісопромислові райони –

Карпатський (Жидачів, Рахів),

Поліський (Обухів, Понінка, Київ, Малин)

 

4. Визначте і запишіть центри текстильної промисловості (лляна, шовкова, бавовняна, вовняна) Херсон, Чернігів, Рівне, Тернопіль, Київ, Суми, Житомир, Одеса, Донецьк.

Лляна – Рівне, Житомир

Шовкова – Київ

Бавовняна – Херсон, Тернопіль, Донецьк

Вовняна – Чернігів, Донецьк, Одеса, суми

 

5. Проаналізуйте зміни виробництва цементу в Україні за період з 1985 по 2004 роки ( 1985 р. вироблено 23 млн тонн; 1990 р. – 23,5 млн тонн; 1995 р. – 8 млн тонн; 1999 р. – 6 млн тонн; 2004 р. – 10 млн тонн). Поясніть причини змін в обсягах виробництва продукції цементної промисловості.

Аналізуючи цифри по виробництву цементу в Україні за період з 1985 по 2004 роки, можна зробити висновок,що в останні роки «перебудови» радянської економіки виробництво цементу зросло всього на 0,5 млн.тонн за 5 років, в перші роки незалежності виробництво цементу різко зменшується, у 1990р. – 23,5 млн. тонн, в 1995р. – 8 млн. тонн, за останні роки спостерігається невисока тенденція до збільшення випуску продукції цементної промисловості (ріст у 4 млн. тонн з 1999 року по 2004 рік).

Найбільший спад у виробництві цементу спостерігається у перші роки незалежності України, що обумовлено перехідним періодом економічних відносин, від адміністративно-планових до ринкових. Технічний рівень багатьох підприємств галузі відстає від сучасних вимог і від закордонної практики. Це призводить до фактичного скорочення виробничих потужностей.

За останні роки спостерігається хоч незначне, але збільшення виробництва продукції даної галузі. Низькі темпи росту пов’язані з низькою автоматизацією виробництва. Впровадження систем комп’ютеризованого виробництва забезпечує збільшення продуктивних якостей обладнання, зменшення браку, високу якість продукції і зменшення витрат ресурсів, що є важливим елементом для матеріаломісткої цементної промисловості.

Цементна промисловість України це одна з найважливіших галузей , яка виробляє в’яжучі матеріали. За обсягом виробництва цементу наша держава на початку 90-х років ХХ ст. займала провідні місця серед європейських країн. Є надія, що прискорення житлового будівництва , яке планується на період 2004-2010 років забезпечить додатковий попит на продукцію цієї галузі. Зростання виробництва продукції необхідно здійснювати не тільки за рахунок кількісних показників, але й за рахунок збільшення асортименту. Переймати закордонний досвід у виробництві нових видів продукції – спеціальних видів цементу, тощо.

 

 

V варіант

1. Найбільші центри лляної промисловості:

 Житомир, Рівне                    Львів, Тернопіль

 Донецьк, Одеса                     Черкаси, Київ

 

2. У переліку відшукайте та підкресліть зайвий об’єкт:

Рівне, природний газ, Черкаси, азотні добрива, Калуш.

 

3. Які райони є найбільшими центрами автомобілебудування?

Придніпров’я (Кременчук, Запоріжжя), Львів, Одеса, Луцьк, Харків, Вінниця, Луганськ.

 

4. Визначте і запишіть центри виробництва мінеральних добрив (азотних, фосфатних і калійних) Суми, Калуш, Вінниця, Горлівка, Стебник, Рівне, Одеса, Дніпродзержинськ.

Азотні – Рівне, Одеса, Дніпродзержинськ, Горлівка

Фосфатні – Одеса, суми, Вінниця

Калійні – Калуш, Стебник

 

5. Проаналізуйте зміни виробництва взуття в Україні за період з 1985 по 2004 роки (1985 р. вироблено 180 млн пар; 1990 р. – 200 млн пар; 1995 р. – 20 млн пар; 1999 р. – 15 млн пар; 2004 р. – 21 млн пар). Поясніть причини змін в обсягах виробництва продукції взуттєвої промисловості.

Аналізуючи цифри з виробництва взуття в Україні за період з 1985 по 2004 роки, можна зробити висновок, що в останні роки «перебудови» ( з 1985 по 1990 роки) виробництво взуття зросло на 20 млн пар. У перші роки незалежності України виробництво взуття зменшилось на 180 млн. пар. За останні роки виробництво взуття дещо збільшилось – на 6 млн. пар за рік.

У національній економіці України традиційно переважають галузі важкої промисловості (спадок від радянської економіки). Диспропорція у виробництві товарів народного споживання постійно призводила до проблем із забезпеченням населення продукцією легкої промисловості. Тому виробництво взуття, яке зростало в останні роки «перебудови» не відповідало потребам населення у кількості та якості продукції. У кризові роки кількість виробленої продукції неухильно зменшувалась, що пов’язано з не конкурентноздатністю вітчизняної продукції на українському ринку. торгують на ринках України переважно імпортом з Туреччини і Китаю, що за своїми цінами дешевше на 25-30%. Цьому сприяє і неефективна робота митниці, яка не забезпечує належного захисту економічних кордонів України. Крім того в Україні недостатньо приділяється уваги рекламі вітчизняного продукту, порівняно з рекламою західних фірм.

Всього в Україні діє 33 взуттєвих об’єднання і виробничі підприємства. Найбільшу об'єднання взуттєвої промисловості розміщені в Луганську, Львові, Харкові, Києві, Хмельницькому.

Як свідчать цифри , за останні роки спостерігається тенденція до збільшення випуску продукції. Більша частина підприємств переобладнані найдосконалішим оснащенням з Японії, Німеччини, Італії. Але добре оснащені підприємства працюють, в основному за такою схемою – з-за кордону ввозяться усі матеріали, використовується наша дешева робоча сила, виробляється високоякісне модельне взуття, яке потім можна побачити в магазинах Італії, Німеччини і т.д. Зроблені в Україні, вони продаються не під нашою маркою, і не для нашого споживача.

Тому відновлення цієї галузі має базуватись на впровадженні цілеспрямованої державної політики, спрямованої на захист та інвестування вітчизняного виробництва, розвиток діючих і створення середніх і малих підприємств усіх форм власності.

 

VІ варіант

 

1. Найбільші центри шовкової промисловості:

 Житомир, Рівне                       Львів, Тернопіль

 Донецьк, Одеса                        Черкаси, Київ

 

2. У переліку відшукайте та підкресліть зайвий об’єкт:

Чернівці, лісопилення, Вигода, Овруч, Надвірна.

 

3. Які райони є найбільшими центрами металургійної промисловості?

Донецький (Донецьк, Краматорськ, Харцизьк, Макіївка)

Придніпровський (Дніпропетровськ, Новомосковськ, Запоріжжя, Кривий Ріг)

Приазовський (Маріуполь, Керч)

 

4. Визначіть і запишіть центри транспортного машинобудування (авто, залізничного і суднобудування) Керч, Львів, Стаханів, Херсон, Маріуполь, Миколаїв, Луцьк, Кременчук, Запоріжжя, Дніпродзержинськ.

Автомобілебудування – Львів, Луцьк, Кременчук, Запоріжжя

Залізничний транспорт – Стаханів, Маріуполь, Миколаїв, Дніпродзержинськ

Суднобудування – Керч, Херсон

 

5. Проаналізуйте зміни виробництва цукру в Україні за період з 1985 по 2004 роки (1985 р. вироблено 6 млн тонн; 1990 р. – 7 млн тонн; 1995 р. – 4 млн тонн; 1999 р. – 1,9 млн тонн; 2004 р. – 2 млн тонн). Поясніть причини змін в обсягах виробництва продукції цукрової промисловості.

Аналізуючи цифри щодо виробництва цукру за період з 1985 по 2004 роки, можна зробити висновок, що в останні роки «перебудови» з 1985 по 1990 роки виробництво цукру зросло на 1 млн. тонн,у перші роки незалежності виробництво цукру зменшилось на 3 млн. тонн, за останні роки виробництво цукру зросло лише на 0,1 млн. тонн.

Коли Україна перебувала у складі СРСР, цукрова промисловість виступала як галузь спеціалізації на радянському ринку. Цукор, який вироблявся на Україні, постачався у всі республіки Радянського Союзу і цьому сприяли державні замовлення колишньої держави. Після розпаду СРСР, Україна втратила даний ринок. Поступово були зруйновані виробничі зв’язки між виробниками. Цукрові підприємства підлягли приватизації. На підприємствах цієї галузі знаходилось старе обладнання і устаткування , яке залишилось у спадок від радянської економіки. Саме перехід від адміністративної малоефективної економіки до ринкової став основною причиною спаду виробництва.

За останні роки виробництво цукру поступово зростає, але темпи росту дуже низькі. Ця галузь поступово виходить з економічної кризи. Робота підприємств даної галузі сезонна і багато в чому залежить від сировини, яку постачають сільськогосподарські виробники.

Отже, на зростання виробництва цукру також впливає цукристість буряків, на що, в свою чергу впливають природно-кліматичні умови, а також кількість посівних площ буряка. Ця галузь потребує докорінного переоснащення. Продуктивність українських заводів низька. Поліпшення технічного забезпечення і технологічного оновлення обладнання цукрових заводів, нарощування їх потужностей – це основні напрямки розвитку сучасної цукрової промисловості в нашій країні.

Уроки на схожу тему:
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: