Океанія. Особливості фізико-географічного положення

Мета: познайомити учнів з особливостями географічного положення Океанії, сформувати уявлення про походження островів, що входять до складу Океанії, їх заселення, дослідження і розвиток, розвивати пізнавальний інтерес до вивчення інших народів та їх культури.

Обладнання: шкільні географічні атласи, карта півкуль, науково-пізнавальний фільм «Міклухо-Маклай на острові Нова Ґвінея», слайди-ілюстрації природи Океанії (для мультимедійної дошки).

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Опорні поняття: коралові, материкові, вулканічні острови, атол.

Географічна номенклатура: острови Полінезії, Меланезії, Мікронезії.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

Прийом «Аукціон»

Учні називають та показують на карті географічні об’єкти океану (хто називає і показує більше — отримує додаткові бали).

Визначення мети та завдань уроку (учні виконують цю роботу самостійно під керівництвом учителя).

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Міні-бесіда з учнями з теми «Тихий океан»

•Згадайте особливості географічного положення Тихого океану.

•Які особливості обрису берегів має океан?

•Що цікавого з історії дослідження океану ви знаєте?

•Назвіть та покажіть на карті теплі та холодні течії океану.

IIІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Після вивчення теми «Тихий океан» ви зрозуміли, наскільки важливим для розвитку науки і суспільства є вивчення особливостей материків і океанів, їх структури, географічного положення, розташування. Тому на сьогоднішньому уроці ми поповнимо та розширимо наші географічні знання про Тихий океан і Океанію.

VI. Вивчення нового матеріалуУчитель.Океанія — це сукупність островів у центральній та південно-західній частині Тихого океану між Австралією, Малуккським архіпелагом на заході і широкою смугою океану, де немає островів — на півночі, сході і півдні.

До складу Океанії, за британською класифікацією, входять Австралія, Нова Зеландія, Полінезія, Мікронезія, Меланезія. Площа 8520 тис. км2; міста (з населенням більш 500 тис. мешканців) Сідней, Мельбурн, Брісбен, Перт, Аделаїда, Окленд.

Значну частину Океанії становлять володіння Австралії, Великобританії, Нової Зеландії, США та Франції.

Клімат на островах океанічний, переважно субекваторіальний та екваторіальний, на півдні — субтропічний та помірний. Щороку випадає в основному 1000 мм опадів, на навітряних схилах великих островів — до 10 тис. мм. На островах рослинність представлена вологими тропічними лісами, саванами і луками. Для фауни характерна мала кількість ссавців і багато птахів, багато які з них ендемічні.

Океанію можна розділити на групи материкових, вулканічних і коралових островів на основі етнічного походження їхніх мешканців:

Мікронезія (Ґуам, Маріанські, Маршаллові, Каролінські та ін. острови);

Меланезія (Нова Ґвінея, Вануату, Нова Каледонія, Фіджі, Соломонові та ін. острови);

Полінезія (Тонґа, Самоа, Кука, Туамоту, Лайн та ін. острови);

Австралія (найменший континент) займає 90% поверхні суші Океанії.

Найвища точка — гора Джая на острові Нова Ґвінея (5030 м).

Великий Бар’єрний риф — найдовший кораловий риф у світі.

Гора Кука 3754 м — вищий пік Нової Зеландії.

У зв’язку з невеликим внутрішнім ринком виробництво Океанії на 70 % орієнтовано на експорт.

Нова Каледонія є постачальником кобальту, хрому і нікелю; Папуа — Нова Ґвінея — кобальту, золота і міді.

Сільськогосподарська продукція представлена кокосами, копрою, пальмовою олією, кавою, какао, а також гумою (Папуа — Нова Ґвінея), вовною (40% світового виробництва).

Важливими галузями є рибальство і туризм.

Усього на території Океанії станом на 2006 рік — 13 незалежних країн та 21 залежна територія.

Корінне населення Океанії — папуаси, меланезійці, мікронезійці та полінезійці. Від початку захоплення Океанії європейськими державами і згодом США чисельність корінного населення зменшилася, водночас сформувалося населення європейського походження.

З розвитком плантаційного господарства і гірничої справи колонізатори почали завозити до Океанії дешеву робочу силу з Азії.

Так склалися національні групи: індійців на островах Фіджі, японців, філіппінців, китайців і корейців на Гавайських островах, в’єтнамців у Новій Каледонії, японців і філіппінців у Мікронезії та ін.

Чисельність населення Океанії становить понад 11 млн чол. (разом з населенням Нової Зеландії).

Протягом останніх 2–3 тисяч років полінезійці розселялися у своєму регіоні з островів Самоа і Тонґа. Основна хвиля імміграції маорі до Нової Зеландії припадає приблизно на 50-ті роки XIV ст. Тривають суперечки щодо походження полінезійців. Найвірогіднішою є версія про те, що вони є відгалуженням монголоїдної раси з Південно-Східної Азії.

У Тихому океані люди вперше поселилися в Меланезії. Вважають, що мікронезійці є сумішшю меланезійської, полінезійської та малайської крові.

Полінезійська раса вважається проміжною між трьома найбільшими расами людства і має австралоїдні, монголоїдні та євпропеоїдні ознаки.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Виступи учнів(випереджальні завдання)

1-й учень. Розповідь про острів Ґуам. Острiв Ґуам видiляють в окрему одиницю з архiпелагу Марiанських островiв. Це зроблено не лише з огляду на його стратегiчне значення, але й через етнiчнi особливостi. Тут сформувалася власна культура, що вiдособлює чаморро Ґуаму вiд iнших племен чаморро. Культура жителiв Ґуаму більше наближена до латиноамериканської, нiж до океанічної культури чи культури США. Американцi становлять менше третини населення. Це переважно вiйськовослужбовцi та їхні родини. Початки майбутньої державностi помiтнi вже нині. Жителі острова формально вважаються громадянами США, проте вони не мають права обирати своїх представникiв до Конгресу. З 1950 р. тут запроваджено широке самоуправлiння, яке вилилось у створення законодавчого органу — Конгресу Ґуаму. З 1970 р. губернатор обирається тiльки з мiсцевих громадян вiльним голосуванням. Отже, прогнозується виникнення незалежного державного утворення Ґуам. Столицею залишиться теперiшнiй адмiнiстративний центр місто Аґанья.

2-й учень.Розповідь про острів Нова Каледонія. Нова Каледонiя вже сьогодні є практично незалежним утворенням. Пiсля Другої свiтової вiйни за незалежнiсть стали висловлюватися не тiльки аборигени, а й мішане населення та французи, що проживають тут. Канаки (основне мiсцеве населення острова) не раз зі зброєю намагалися вибороти незалежнiсть (великi повстання відбулись у 1878, 1917 рр.). Проте тодi для цього ще не було нi зовнiшнiх, нi внутрiшнiх умов. Але пiд час розпаду французької колонiальної iмперiї в канакiв виникла нова проблема. Загострилися суперечності мiж канаками та мiсцевою французькою общиною, що вкорiнилася на островi. Цi общини мають приблизно однаковий полiтичний вплив, тому мiж ними виникла запекла конкуренцiя i французька община виступила проти незалежностi країни. Внаслiдок цього конфлiкту метрополiї вдалося утримати острiв у своєму володiнні навiть тодi, коли сусiднi колишнi британськi та новозеландськi колонiї, що були готовi до самостiйного розвитку значно менше, нiж канаки, стали незалежними державами. Проте iншого варiанта, крiм створення незалежної держави, Hова Каледонiя не має. Францiя так чи iнакше змушена буде вiдмовитися від усiх своїх заморських володiнь, а прибуле населення, незважаючи на свою значну чисельнiсть, не має нi структури, нi коренiв, нi виразних iнтересiв. Маючи статус заморської територiї, Нова Каледонiя вже слабо прив’язана до метрополiї, тому можна прогнозувати швидке виокремлення Нової Каледонiї в незалежну державу зi столицею в місті Нумеа. Для цiєї держави вже сформовано вiдповiдну структуру влади. Управнi функцiї на мiсцевому рiвнi та у питаннях зовнiшньої полiтики, що стосуються сусiднiх островiв, наразі перебрала на себе мiсцева територiальна Асамблея.

3-й учень. Розповідь про острів Пасхи. Острiв Пасхи перебуває тепер пiд управлiнням Чілi, проте мiсцеве населення зовсім вiдрізняється вiд чілiйцiв, має власну давню культуру i писемнiсть, власний орган управлiння — Раду старiйшин. Вже сьогодні вiдбуваються процеси вiдновлення культурної спадщини народу острова. Тому в майбутньому тут прогнозується утворення власної держави.

VI. Підсумок уроку

Евристична бесіда

•А що ж собою являє Океанія?

•Які острови входять до її складу?

•Що ви дізналися про особливості рельєфу та будови островів?

•Які з галузей господарства та виробництва найбільш розвинені?

•Що ви дізнались про населення островів, його культуру, побут та звичаї?

VII.Домашнє завдання

•Опрацювати текст підручника.

•Нанести на контурну карту найбільші острови Океанії.

Уроки на схожу тему:
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: