Режим та живлення річок

Мета: поглиблення та систематизація знань про річки; удосконалення практичних навичок складати характеристику річки за картами атласу; сприяння розумінню взаємозв’язку живлення та режиму річок і клімату території, якою вони протікають.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: атласи, підручники, настінна карта півкуль, схема «Пороги. Водоспад», відеофрагмент «Водоспади світу».

Опорні поняття: річка, частина річки, річкова система, річковий басейн, вододіл, характер плину річки.

Базові поняття: живлення річки, режим річки, повінь, межень.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. Прийом «Географічна розминка» — «Світлофор»

Учитель або учень показують на карті великі річки світу, учні за допомогою карток дають відповідь.

2. Прийом «Взаємоопитування»

Обмін тестовими питаннями, підготовленими вдома.

3. Прийом «Взаємоперевірка»

Автори завдань перевіряють правильність їх виконання.

4. Прийом «Географічний практикум»

Завдання. За фізичною картою України визначте висоту витоку та гирла Південного Бугу і Дністра. Зробіть висновок, відповівши на питання: чому річка завжди тече від витоку до гирла?

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Проблемне питання»

Один учень склав опис річки Дніпро так: «Дніпро — найбільша річка України. Витікає із Чорного моря і тече в напрямку з півдня на північ, роздає на своєму шляху частину своєї води іншим річкам і, нарешті, закінчується тоненьким струмочком десь на території Росії». Чи згодні ви з цими твердженнями?

(Учні пропонують варіанти відповідей.)

Учень виявився наполегливим і, коли однокласники логічно намагалися довести неправильність його опису, висловив такі міркування: «Дніпро — річка довга й широка. Якщо не з моря, то звідки ж у ній береться стільки води?» А й справді, звідки?

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1. Живлення річок.

Виконання схеми.

2. Режим річок:

а) взаємозв’язок режиму річки з кліматичними умовами території, якою вона протікає;

б) з’ясування особливостей режиму річок України.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом «Свої приклади»

Наведіть приклади річок з різними типами живлення.

2. Прийом «Географічний практикум»

Завдання. Складіть характеристику однієї з річок (за вибором), користуючись планом у таблиці.

 

Назва річки

В якій частині якого материка протікає

До басейну якого океану належить

Місце витоку

Куди впадає

Напрямок плину

Основні притоки

Режим та живлення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Альтернативні варіанти

3. Прийом «Географічний крос»

• Головна річка з усіма своїми притоками утворює... (Річкову систему)

• Регулярну зміну рівня та витрат води називають... (Режимом річки)

• Межа, що відокремлює річкові басейни,— це... (Вододіл)

• Річка Дніпро за характером течії... (Рівнинна)

• У більшості річок України повінь настає... (Навесні)

3*. Прийом «Творча лабораторія» (робота в групах)

Завдання. Складіть порівняльну характеристику річок (Дунаю та Волґи, Обі та Конґо, Хуанхе та Нілу, Амазонки та Парани), користуючись критеріями, запропонованими у плані попереднього завдання, та сформулюйте їх загальні та відмінні ознаки.

Ознаки подібності

Ознаки відмінності

 

 

 

VI. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя

Річки постійно поповнюють свої водні запаси за рахунок живлення. Залежно від пори року та клімату річка поповнює воду з одного чи кількох джерел живлення.

Річки мають різний режим, що, як і живлення, багато в чому залежить від клімату території, на якій знаходиться річковий басейн. Рясні дощі або сніготанення можуть спричинити катастрофічні повені, паводки.

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Описати режим річки, що протікає у вашій місцевості.

Додатковий матеріал до уроку

• «Країною катастрофічних повеней» називають республіку Банґладеш у південній Азії. За травень-вересень тут випадає понад 80 % річної кількості опадів. У цей час тануть сніги в Гімалаях і випадають тривалі зливи в Непалі та на півночі Індії. Тому вся вода збігає в річки Ґанґ і Брахмапутру та їхні притоки. Вони виходять з берегів у своїх нижніх течіях і майже щорічно затоплюють 40–50 тис. км2 вельми густонаселеної країни, завдаючи багато лиха. Так, у 1988 р. внаслідок мусонних дощів було затоплено переважну частину території Банґладеш, через що потерпіло понад 25 млн її мешканців. Було повністю зруйновано близько 600 тис. і пошкоджено до 1,5 млн будинків, 30 тис. км шляхів, знищено врожай на площі 1,5 млн га. За неповними даними, загинуло понад 15 тис. осіб.

• У 1995 р. сильні дощі, що були принесені в Західну Європу циклонами з Атлантики, спричинили великі повені на річках. У нижніх течіях річки Вісла, Одер та Рейн вийшли з берегів, затопивши величезні території. Вода вирувала навіть на вулицях міст, примушуючи людей використовувати для пересування човни. Навесні 2006 року теж у країнах Західної Європи деякі повені були спричинені таненням снігу, якого випало дуже багато.

Уроки на схожу тему:
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: