Росія. Сучасний стан економіки

Мета: сформувати в учнів загальні уявлення про хід економіч­них перетворень в Росії, охарактеризувати господарство і зовнішні економічні зв’язки; визначити територіальні відмінності галузевої структури господарства Росії; вдосконалити практичні вміння учнів працювати з комплексними картами атласа; розвивати вмін­ня складати економіко-географічну характеристику країни; вихо­вувати толерантність, добросусідські почуття.

Обладнання: фізична та політична карти Євразії, атласи, під­ручники.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок

Завдання 1. Охарактеризуйте сучасне ЕГП Росії.

Завдання 2. Назвіть основні групи мінеральних ресурсів Росії йпокажіть на карті розташування їх найбільших родовищ.

Завдання 3. Охарактеризуйте демографічну ситуацію, особли­вості розселення і національного складу населення Росії.

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Росія — постсоціалістична індустріально-аграрна країна.

Вона першою з республік колишнього СРСР почала проводити радикальні економічні перетворення. Шлях Росії до ринкової еконо­міки є складним та суперечливим. Одні вчені вважають реальною за­грозу перетворення Росії на «сировинний додаток», інші, навпаки, стверджують, що через 30–40 років Росія ввійде до числа найбільш економічно розвинених країн світу, і ні побоювання зприводу її мо­гутнього військового потенціалу, ні небажання сприяти розвитку конкурента на світових ринках не зашкодять Росії стати рівноправ­ним партнером у відносинах як зі Сходом, так ізЗаходом.

Особливості економічної ситуації в сучасній Росії, рівень розвитку її господарства і економічних зв’язків стануть предметом вивчення на сьогоднішньому уроці.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Реформування економіки Росії

Росія, як і інші постсоціалістичні країни, продовжує форму­вання ринкової економіки. На самому початку процесу існувала думка, що на це потрібні роки, тепер абсолютно ясно, що рахунок йде на десятиліття. У постсоціалістичних країнах ще досить довго буде зберігатися своєрідна економічна система, яку часто назива­ють перехідною.

На початку реформування економіка Росії характеризувалася крайньою неврівноваженістю, порушенням основних фінансово-економічних пропорцій. Про це свідчили, зокрема, найвища ін­фляція, яка наприкінці 1991 р. перевищила 300 %, гострий дефі­цит основних товарів, дефіцит державного бюджету (понад 30 % ВВП), величезний зовнішній борг тощо. У ході реформ Росія взяла курс на лібералізацію.

Лібералізація — скасування численних регулюючих норм, що стримують розвиток ринкових сил. Основними об’єктами лібералі­зації є ціни, підприємницька і зовнішньоекономічна діяльність, виробництво.

Західні аналітики, опитані Financial Times, вважають, що Ро­сія остаточно подолала період занепаду після розвалу Радянського Союзу і виходить у лідери світової економіки. Росія накопичила зо­лотовалютних запасів більш ніж на 450 млрд дол. Однак поки ВВП на душу становить не так багато, наприклад, 40 % від портуґаль­ського.

На інвестиційному форумі в Санкт-Петербурзі у 2007 р. Росія за­явила про намір стати однією з п’яти найкращих економічних дер­жав до 2020 р. (у 2006 р. Росія була дев’ятою за загальним обсягом ВВП), що, за словами економістів, складно, але можливо. Вигравши заявку на проведення Олімпіади в Сочі в 2014 році, Росія має намір інвестувати 1 трлн дол. протягом 10 років на відновлення і розвиток соціальної, промислової і транспортної інфраструктури, причому уряд розраховує залучити 80 % цієї суми від приватних інвесторів, включаючи іноземних. Саме слабка розвиненість інфраструктури є, на думку аналітиків, однією з головних проблем Росії.

2. Промисловість

Для господарства Росії характерна складна багатогалузева структура, в якій переважає промислове виробництво, представле­не практично всіма галузями видобувної і обробної промисловості. Питома вага Росії у світовому промисловому виробництві стано­вить близько 4 %.

Завдання 4. За картами атласа визначте провідні галузі про­мисловості Росії та їх географію.

Паливно-енергетичний комплекс Росії включає енергетику івсі галузі паливної промисловості. Йому належить найбільша частка уструктурі промислової продукції країни — 29,4 %. Укомп­лексі основну роль відіграє нафтогазова промисловість. Найбільші центри нафтопереробки склалися на трасах нафтопроводів (Омськ, Перм, Уфа, Ярославль, Москва).

Основна частина електроенергії — 74 % — виробляється ТЕС, близько 14 % — ГЕС, 12 % — АЕС. Експорт продукції паливно-енергетичного комплексу — основне джерело валютних надхо­джень країни.

Для Росії характерним є високий рівень розвитку чорної і ко­льорової металургії. На металургійний комплекс припадає 16,5 % промислової продукції.

Чорна металургія базується на Північній, Уральській, Цен­тральній і Південноазіатській (Кузбас) металургійних базах. Під­приємства чорної металургії виробляють близько 40 млн т чавуну та 50 млн т сталі на рік. Але чорна металургія в Росії за рівнем тех­нологічного розвитку відстає від розвинених країн. Мартенівським способом, який у розвинених країнах практично припинив своє іс­нування, у країні виплавляється понад 1/2 виробництва сталі.

Кольорова металургія базується на власних родовищах міді, цинку, алюмінію, магнію, нікелю тощо. Росія видобуває близько 130 т золота і знаходиться за цим показником на п’ятому місці усвіті (після ПА, США, Канади та Австралії). Металургійна про­мисловість майже скрізь поєднується з хімічною промисловістю івиробництвом будівельних матеріалів.

Серед основних галузей хімічної промисловості в Росії розвине­не виробництво полімерних матеріалів, синтетичних смол і пласт­мас, хімічних волокон, синтетичного каучуку, мінеральних добрив.

Машинобудування є багатогалузевим за характером, його під­приємства є повсюдно, найбільше — у Центральному районі, По­волжі, на північному заході, Уралі та в Західному Сибіру. За обся­гами промислової продукції частка машинобудування складає 19,1% загального виробництва. Однією з провідних галузей є ав­томобілебудування: Росія, як і раніше, входить до десятки провід­них автомобілебудівних країн світу.

Важке машинобудування тяжіє до металургійних баз, тому пе­реважно концентрується на Уралі (Єкатеринбурґ, Орськ), в Сибіру (Красноярськ, Іркутськ), в Центральній Росії (Бєлгород), де виробляють обладнання для гірської і металургійної промисловості, енергетики.

Транспортне машинобудування зосереджене в Центральній Росії (Коломна, Брянськ, Твер), на Північному Кавказі (Новочер­каськ), Уралі (Нижній Таґіл). Суднобудування тяжіє до морських (Санкт-Петербурґ, Астрахань, Мурманськ, Владивосток) і річко­вих (Нижній Новґород, Волґоґрад, Тобольськ) портів.

Електротехнічна, радіотехнічна, електронна промисловість, приладобудування, виробництво обчислювальної техніки концен­труються в районах з розвиненим науковим потенціалом — у Цен­тральній Росії (Москва, Санкт-Петербурґ), на Уралі (Єкатерин­бурґ), в Сибіру (Новосибірськ).

Лісова промисловість працює на багатій сировинній базі. Росія посідає перше місце у світі за виробництвом пиломатеріалів. Дере­вообробна промисловість сконцентрована в Поволжському, Цен­тральному, Північному, Північно-Західному районах.

Легка промисловість в основному зосереджена в Центральній Росії.

3. Сільське господарство

У структурі сільського господарства переважає тваринництво, основними галузями якого є молочне і молочно-м’ясне скотарство, сальне і м’ясо-сальне свинарство, тонкорунне і м’ясо-вовняне ві­вчарство, промислове птахівництво, в північних районах — оле­нярство. Під зернові культури зайнято 3/5 всіх посівних площ.

Завдання 5. За картами атласа визначте основні райони виро­щування зернових, технічних, кормових культур, картоплі, ово­чів, фруктів.

Зернові вирощують на родючих чорноземних ґрунтах лісосте­пової та степової зон. Під цими культурами знаходиться 3/5 посів­них площ, з них більша частина — під пшеницею.

Основними технічними культурами є льон-довгунець, коноплі, соняшник, соя, гірчиця, цукрові буряки, тютюн.

Картоплярство й овочівництво є галузями спеціалізації при­міських зон. Великі площі під овочами знаходяться на Північно­му Кавказі. Райони Північного Кавказу і пониззя Дону спеціалі­зуються на садівництві, виноградарстві, Краснодарський край—на вирощуванні чаю і цитрусових, Нижнє Поволжя — баштанних культур.

Розвиток і напрям тваринництва залежить від кормової бази. Природні пасовища займають понад 20 % території країни. Сви­нарство і птахівництво розвинуті повсюдно. Традиційною галуззю є конярство, яке колись розвивалося повсюдно.

Значного розвитку здобула рибна промисловість.

4. Транспорт

У транспортній інфраструктурі Росії розвинені всі галузі, провідною серед яких є залізничний транспорт. Найбільш густазалізнична мережа — в європейській частині країни. При цьому увантажо- і пасажироперевезеннях на невеликі відстані зростає роль автомобільного транспорту. У внутрішніх перевезеннях друге місце посідає річковий транспорт, морський транспорт забезпечує розвиток внутрішніх зв’язків і зовнішньоекономічну діяльність. Росія має одну з найбільших у світі мережу трубопроводів — до­вжина тільки газопроводів складає понад 140 тис. км.

Завдання 6. За картами атласа визначте найбільші російські транспортні магістралі і вузли.

5. Зовнішні економічні зв’язки

У товарній структурі російського експорту близько 85 % при­падає на сировину і метали. Найбільша частка (48 %) — це енерго­носії (нафта, газ, вугілля). Експорт нафти досяг майже 30 % від її видобутку, газу — 20 %. Важливою статтею російського експорту єруди і метали, вугілля, круглий ліс і продукція целюлозно-паперової промисловості, транспортні засоби, обладнання.

Основними статтями російського імпорту є продукція машино­будування, сільськогосподарська продукція (зерно, олія, цукор, бавовна), продукція хімічної промисловості, текстиль і текстильні вироби.

Найважливішими і традиційними російськими зовнішньотор­говельними партнерами є Німеччина, Китай, країни СНД. Росія єнайбільшим торговельним партнером України. На частку Росії припадає 24,1 % від загального експорту українських товарів і38,4% від загального експорту українських послуг. Найбільші імпортні надходження в Україну — теж російські: 24,2 % товарів і13,7 % послуг.

V. Закріплення нових знань, умінь та навичок

Історико-географічні відмінності окремих частин величезної території Росії обумовили розбіжності й в спеціалізації господар­ства. Ці розбіжності були покладені в основу розподілу Росії на фе­деральні округи. Таких фе­деральних округів в Росії вісім: Центральний, Північно-Західний, Південний, Приволзький, Уральський, Сибір­ський, Далекосхідний, Північно-Кавказький.

Завдання 7 (виконується за варіантами або в групах). За карта­ми атласа й текстом підручника визначте господарську спеціаліза­цію певного федерального округу Росії. Результати роботи офор­міть у вигляді таблиці.

Регіональні відмінності господарської спеціалізації Росії

 

Федеральний округ

Головне місто

Спеціалізація промисловості

Спеціалізація сільського господарства

 

 

 

 

VI. Підсумок уроку

• Росія — велика індустріально-аграрна країна. З початку 90-х років ХХ ст. у ній проводиться глибоке реформування економі­ки, спрямоване на перехід від централізованої до ринкової еко­номіки.

• Головними галузями міжнародної спеціалізації Росії є паливна гірничодобувна промисловість, металомістке машинобудуван­ня, хімічна, лісова, текстильна та рибна промисловість.

• Сприятливі природні умови для розвитку сільського господар­ства склалися лише на порівняно невеликій території. У струк­турі сільського господарства провідною галуззю є тваринництво.

• У Росії склалася певна диспропорція між розміщенням підпри­ємств обробної промисловості в європейській частині країни івидобувних галузей і підприємств первинної обробки сирови­ни — в азіатській.

• Першочерговими проблемами Росії є подолання економічної диспропорції між європейською та азіатською частинами, роз­виток економічних зв’язків, раціональне використання при­родних ресурсів, подальше освоєння віддалених районів.

VII. Домашнє завдання

1. Підручник: опрацювати § __.

2. Позначити на контурній карті: а) межі та назви федеральних округів Росії; б) найбільші міста та їх промислову спеціалізацію.

3. Підготувати повідомлення «Зовнішньоекономічні зв’язки України та Росії».

4. Розпочати підготовку до презентації країн — сусідів України (Словаччина, Угорщина, Молдова, Румунія), об’єднатися в гру­пи, розподілити обов’язки.

Уроки на схожу тему:
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: