Сільське господарство. Тваринництво

Мета: охарактеризувати галузеву структуру тваринництва, його кормову базу; дати поняття про зональну спеціалізацію сільського господарства, про приміські сільськогосподарські ра­йони; удосконалювати навички аналізу статистичних даних щодо сільськогосподарського виробництва; виховувати організованість, ділові якості, повагу до думки інших (під час обговорення соціо­географічного практикуму).

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

I. Перевірка домашнього завдання

II. Мотивація навчальної діяльності

III. Вивчення нового матеріалу

IV. Первинна перевірка засвоєних знань

V. Закріплення знань

VI. Домашнє завдання

Матеріали до етапів уроку

I. Перевірка домашнього завдання

II. Мотивація навчальної діяльності

Соціогеографічний практикум

1. Які сільськогосподарські культури вирощують на вашій дачній ділянці (присадибній ділянці)? Чи пов’язана «спеціалізація» вашого городу з природними умовами краю? Які несприятливі природні явища загрожують вашим шести соткам? Назвіть основні технологічні процеси городу (що потрібно робити, щоб там щось виросло?) Які види продукції виготовляє ваша «домашня харчова промисловість»? Яку ви берете участь у виробництві?

2. Якщо ви мешкаєте в сільській місцевості (або у вас є родичі в сільській місцевості), пригадайте, на яку живність багата садиба? Дайте характеристику кормової бази тваринництва вашого двору. Які види продуктів поставляє до вашого столу домашнє виробництво?

3. Чи може фермерське господарство бути повністю натуральним, тобто забезпечити себе всіма речами, необхідними для життя сучасної людини?

III. Вивчення нового матеріалу

1. Тваринництво, його структура. Рибне господарство

Тваринництво— друга після рослинництва галузь сільського господарства. У складі тваринництва декілька галузей: скотар­ство, свинарство, вівчарство, птахівництво, бджільництво та ін. На структуру, розміщення і спеціалізацію тваринництва впли­ває характер кормової бази. Майже третину всіх посівних площ в Україні зайнято під кормовими культурами, до яких належить кукурудза на силос і зелений корм, а також соя, люпин, кормові боби. Решта кормових угідь зайнята посівами однорічних трав, багаторічних трав та озимих на зелений корм. Кормові культури вирощують повсюдно: кукурудзу, фуражне зерно, кормові коре­неплоди в усіх природних зонах, багаторічні трави— на Поліссі та в Лісостепу, кормові баштанні— в Степу. Кормовою базою для тваринництва є й природні угіддя— сіножаті й пасовища.

Скотарство займається розведенням великої рогатої худоби. У лісостеповій зоні розводять молочні породи худоби, тому що тут легше забезпечити худобу соковитими травами. Молочно-м’ясну худобу розводять у степовій зоні, де на природних пасовищах мало соковитих кормів, оскільки трави влітку засихають, але є можливість забезпечити худобу силосними і концентровани­ми кормами. У посушливих степах розводять худобу м’ясних порід.

Свинарство займає друге місце після скотарства. Ця га­лузь базується на кормах, що отримуються від землеробства, і на відходах харчової промисловості. Розміщується воно по­всюдно з найбільшою концентрацією в приміських зонах, що зумовлено наявністю споживачів. У Поліссі та в Лісостепу переважають породи м’ясо-сального, а в степу— сального напряму.

Значного розвитку набуло птахівництво. Ця галузь є най­більш механізованою. Поблизу міст і в зерновій зоні займаються птахівництвом для отримання м’яса і яєць. Вівчарство найбільш поширено в Степу і в Карпатах на природних пасовищах. Основ­ними напрямами вівчарства є тонкорунне та напівтонкорунне, які дають вовну, та м’ясо-вовняне вівчарство.

Ставкове рибництво є перспективним напрямом розвитку. Воно розвивається на основі ставків, водоймищ Дніпра, Дністра, Південного Бугу тощо. Найбільш розвинута ця галузь у Лісо­степу та Карпатах.

IV. Первинна перевірка засвоєних знань

Завдання 104. Які види тваринництва ви знаєте? Від яких чинників залежать розміщення і спеціалізація тваринництва? Назвіть напрями скотарства та свинарства.

За картою атласу визначте розміщення основних галузей тваринництва в Україні.

Які чинники впливають на таке розміщення?

III. Вивчення нового матеріалу

2. Зональна спеціалізація сільського господарства

Сільське господарство тісно пов’язане з ґрунтово-кліматичними ресурсами, що визначає зональну спеціалізацію галузі. Виділяють три сільськогосподарські зони— мішаних лісів, лісостепу та степу, а також два гірських регіони— Карпати та Крим.

Зона мішаних лісів спеціалізується на виробництві типової для цих природних умов продукції: озиме жито, овес, картопля, льон-довгунець тощо. Тваринництво має молочну, молочно-м’ясну та м’ясо-сальну спеціалізацію. Зона мішаних лісів має значну заболоченість, тому це один з основних районів для проведення меліорації.

Зона лісостепу виступає як важливий район землеробства та тваринництва. Провідними галузями землеробства є зернове господарство (озима пшениця, кукурудза на зерно, ячмінь). Цей район має надзвичайно сприятливі умови для вирощування цукрових буряків. Тваринництво спеціалізується на розведенні великої рогатої худоби м’ясо-молочного і молочно-м’ясного на­прямів, м’ясо-сальному свинарстві. Лісостеп має найвищий агро­кліматичний потенціал— родючі ґрунти, тепле літо, достатню зволоженість.

У цілому зона степу сприятлива для вирощування багатьох сільськогосподарських культур. Провідними культурами зони є передусім зернові (озима пшениця, кукурудза на зерно та зе­лений корм) та соняшник. Високотоварними є виноградарство та садівництво, овочівництво, вирощування баштанних. Головна галузь тваринництва— розведення великої рогатої худоби м’ясо-молочного та м’ясного напрямів. Для стабільних урожаїв у цьому районі потрібне застосування зрошувальної меліорації, особливо в південних регіонах.

У гірських районах Карпат та Криму провідною галуззю спе­ціалізації є тваринництво, зокрема розведення овець і великої рогатої худоби м’ясо-молочного напряму. Південний берег Кри­му має субропічний клімат, проте вільних земель для ведення сільського господарства дуже мало.

Приміське господарство— напрям у сільськогосподар­ській спеціалізації, характерний для приміських зон великих міст.

Приміські сільськогосподарські райони мають позазональну спеціалізацію. Вони сформувалися поблизу великих міст. Ці райони покликані задовольнити потреби городян у продукції землеробства та тваринництва, що є малотранспортабельною (швидко псується, погано зберігається тощо). Такою продукцією є молоко та вироби з нього, свіжі овочі, фрукти.

V. Закріплення знань

Завдання 105. Чому крупні птахівницькі ферми розміщують поблизу великих міст? Які види продукції дають такі підпри­ємства? Чому на спеціалізованих фермах продуктивність праці вища, ніж у фермерському господарстві?

Завдання 106. Тільки в Карпатах, на відміну від інших районів України, овець доїли і виготовляли з овечого молока сир, масло та інші продукти. Чому тільки в Карпатах? Як це можна пояснити?

VI. Домашнє завдання

Читати відповідний матеріал підручника.

Уроки на схожу тему:
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: