Системи розселення і розвиток поселень

Мета: пояснити суттєві ознаки понять «місто», «село», «урба­нізація», «агломерація», «система розселення», зміни в системі розселення, соціальні проблеми в сільській місцевості; формувати навички роботи з картами атласу та настінною картою, вміння показувати найбільші міста України та розрізняти міста за функці­ями та людністю; оцінювати соціальні проблеми села; виховувати географічну культуру та розширювати світогляд учнів.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

ІІ. Вивчення нового матеріалу

ІІІ. Первинна перевірка засвоєних знань

IV. Закріплення знань

V. Контроль та самоперевірка знань

VI. Домашнє завдання

Матеріали до етапів уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

Соціогеографічний практикум

Варіант І

Проведіть дослідження, виявіть, як оцінюють люди місце свого проживання. В основі дослідження лежить анкетування місцевих жителів і аналіз анкет. В анкеті запропонуйте такі запитання:

1. Ваш вік.

2. Ви живете в цьому районі постійно чи змінювали район про­живання?

3. Хотіли б ви змінити район проживання?

4. Якщо ні, то чому?

5. Якщо так, то куди б ви хотіли переїхати?

6. Що вас не влаштовує в районі проживання?

7. Що ви запропонували б для поліпшення умов проживання у вашому районі?

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Міське і сільське населення. Типи населених пунктів. Типи міст за розмірами та функціями

Усе населення країни проживає в населених пунктах (по­селеннях). Усі поселення пов’язані між собою різноманітними зв’язками й разом складають систему розселення.

Розселення населення неоднакове в різних регіонах країни. Це залежить від багатьох чинників: від історичних подій минулого, виникнення та розміщення природних особливостей місцевості, виробництва та багатьох інших факторів.

Результатом розселення людей є мережа населених пунктів.

8-1

 

Завдання 33. За схемою дайте відповіді на питання. Які типи поселень розрізняють? За якими ознаками виділяють міські та сільські населенні пункти. Що називають містом? селом? сели­щем міського типу?

Завдання 34. За схемою та відповідною картою атласу дайте відповідь на питання. На які групи поділяються міста за людніс­тю? за функціями? Наведіть приклади міст малих та середніх за людністю. В якому регіоні України сконцентровані великі міста? Поясніть. Назвіть приклади міст-курортів. Які функції виконує ваше місто (найближче до вас місто)? Які функції виконують міста-мільйонери?

Які функції виконує місто Ковель? Ялта? Кіровоград? Харків? Львів? Шостка? Кам’янець-Подільський?

ІІІ. Первинна перевірка засвоєних знань

Завдання 35. В історії будь-якої країни спостерігався і про­довжується безперервний процес підвищення ролі міст і зрос­тання кількості міського населення. Цей процес називається урбанізацією. (Доказом динаміки цього процесу є співвідношення міського і сільського населення в Україні: 1959 р.— 46/54%; 1979— 61/39; 1994— 68/32%.)

8-2

За матеріалами таблиці «Населення України» розрахуйте рівень урбанізації в Донецькій, Київській, Луганський, Хар­ківській, Чернігівській, Івано-Франківській, Тернопільський областях. Поясніть отримані результати.

Приклад. Рівень урбанізації Полтавської області 60,4% (за­гальна кількість населення 1 млн 517 тис., кількість городян 917 тис.):

1517— 100%;

917— х%;

x = 917 / 1517 х 100 % = 60,4 (%)

Завдання 36. Міста можуть розташовуватись як у вигляді одиночних центрів, так й у вигляді скупчень. З часом великі міста об’єднують навколо себе невеликі міста-супутники та найближчі села. Такі скупчення, системи міст називають агломераціями.

За картосхемами визначте райони України. У колі позначено число жителів населеного пункту (у тис. чол.). Дайте характе­ристику міського розселення цих районів. Визначте назви міст, що є «центрами тяжіння».

8-4

Завдання 37. Заповніть таблицю, скориставшись довідковими матеріалами й адміністративною картою атласу.

Довідковий матеріал: 794 тис., Алушта, 317 тис., Бориспіль, 36 тис., 54 тис., Одеса.

 

Теоретичні відомості

Приклади

назва групи міст

кількість насе­лення, тис. чол.

назва міста

кількість насе­лення, тис. чол. (на 2001 р.)

Малі

 

 

 

 

50–100

 

 

 

 

Полтава

 

 

 

Львів

 

 

 

 

1027

Завдання 38. Опишіть, як оцінює (мається на увазі нефор­мальне сприйняття) розмір міста (людність) Миргорода Полтав­ської області:

а) житель села Дібровка Миргородського району;

б) житель Полтави;

в) киянин.

IV. Закріплення знань (частина 1)

Завдання 39. Добудуйте графік, на якому подано зміни чи­сельності населення (у тис. чол.) Києва та Харкова.

 

Місто

1998

2001

Київ

2621

2611

Харків

1521

1470

Поясніть процеси зростання кількості населення цих міст з урахуванням чинників природного приросту, міграції, функ­цій, що виконують ці міста (враховуючи приєднання приміських територій, привабливість столичного положення). Харків був столицею України з 1919 по 1934 р.

8-5

 

Завдання 40. Місто Сєверодонецьк було утворено в 1938 році. У 1959 році кількість його населення становила 33 тис. жителів, у 2001 році— 119 тис. Як ви вважаєте, з чим пов’язані такі високі темпи зростання кількості населення? Знайдіть це місто на карті «Господарство» атласу.

Завдання 41. Проаналізуйте динаміку змінення кількості населення деяких міст. Яка загальна тенденція характерна для цих населених пунктів? Знайдіть ці міста на карті й висловіть власну точку зору про причини такої динаміки. Що спільного в спеціалізації цих міст?

Динаміка змін кількості населення деяких міст Донбасу

 

Місто

Кількість населення за роками, тис. чол.

1959

1989

1998

2001

 

Стаханов

122

112

105

90

Брянка

77

65

59

54

Краснодон

55

53

51

50

Торез

91

88

80

72

                 

V. Контроль і самоперевірка знань

Завдання 42. Укажіть, про яке місто України йдеться:

1. Місто знаходиться в лісостеповій зоні на перехресті залізнич­них, автомобільних і річкових шляхів. Населення міста— по­над 234 тис. чоловік. Засноване в 1571 р. Місто розташоване по обидва береги річки: на лівому— житлові квартали, а на правому— промисловий район. У цьому місті виготовляють автомобілі великої вантажопідйомності. На південь від міс­та— родовища залізної руди. (Кременчук)

2. Місто знаходиться в степовій зоні. Населення— понад 492 тис. чоловік. Засноване в XVI ст. як фортеця Кальміус. Місто-порт— найбільше на берегах цього моря. З 1948 по 1989 р. це місто мало іншу назву. У місті працюють два металургійних комбінати. (Маріуполь)

3. Місто стоїть на берегах річки, що є притокою Дністра. Перші згадки про нього відносяться до 1062 р. Населен­ня— понад 99 тис. чоловік. Це промисловий (розвинуте машинобудування, легка і харчова галузі) і культурний центр. Центр міста («Старе місто») є історико-архітектурним заповідником. За кількістю пам’яток історії та культури (152) посідає третє місце в країні після Києва і Львова. (Кам’янець-Подільський)

IV. Закріплення знань (частина 2)

Завдання 43. Географічне аудіювання

Соціальні проблеми сільського населення, шляхи їх розв’язання

У сільській місцевості України нагромадилось багато соціально-економічних проблем. Найгостріші серед них— безробіття та бідність, що зумовлюють трудову міграцію сільського населен­ня; занепад соціальної сфери; поглиблення демографічної кризи, обезлюднення та відмирання сіл. Це є наслідком як попередніх, так і новітніх негативних процесів і явищ, зокрема економічної кризи 90-х рр. XX ст. і прорахунків, допущених у процесі аграр­них трансформацій.

Більше третини сільських жителів працездатного віку є незайнятими, тобто не працюють як наймані особи, не ма­ють ніякої власної справи і не виробляють товарної продукції в особистих селянських господарствах. Рівень зареєстровано­го безробіття в сільській місцевості більш ніж удвічі вищий порівняно з міськими поселеннями і на відміну від останніх зростає. Велика кількість сільських жителів у найбільш ак­тивному віці в пошуках роботи виїжджає із сіл, у тому числі за кордон. Споживчі витрати сільського населення на 20%, у тому числі грошові— в 1,8 разу менші, ніж міського. Більше 70% споживчих витрат селян— це витрати на харчування, що є проявом бідності. Сукупні ресурси сільських домогосподарств більш як на третину формуються за рахунок грошових та на­туральних надходжень від особистих селянських господарств. Рівень оплати праці в сільському господарстві (990 грн.) у 2008 р. був удвічі менший, ніж у середньому в економіці (1739 грн.) і промисловості (1965 грн.).

Не припиняється скорочення мережі закладів соціальної інфраструктури села (шкіл, дошкільних закладів освіти, клубів та будинків культури). Фактично не функціонує служба побуту, закриваються підприємства торгівлі, особливо в малих і відда­лених селах. Матеріальна база соціальної інфраструктури села фізично і морально зношена. Розширюється коло сіл, жителі яких не мають змоги отримувати найнеобхідніші послуги за місцем проживання.

За останні 15 років чисельність сільських жителів значно скоротилась. Це відбувається головним чином унаслідок де­популяції населення, яка щороку зростає і досягла у 2008 р.

163,3 тис. чол. Порівняно з 1990 р. рівень депопуляції на селі підвищився у 3 рази. Вікова структура сільського населення деформована: частка осіб працездатного віку менша, ніж серед міського населення.

Для розв’язання проблем села створено державну програму, основною метою якої є забезпечення в сільській місцевості спри­ятливого середовища для життя людей, а це у свою чергу буде запорукою ефективної роботи сільського господарства, сталого розвитку сільських населених пунктів.

Завдання програми:

• створення умов для продуктивної зайнятості сільських жите­лів на основі ефективного використання природно-ресурсного потенціалу села, стимулювання розвитку підприємництва, що забезпечить створення нових робочих місць та істотне збільшення доходів;

• заохочення молоді до роботи і проживання в сільських на­селених пунктах;

• формування соціальної інфраструктури, спроможної задо­вольняти різноманітні потреби сільського населення;

• запобігання занепаду сільських населених пунктів, розши­рення можливостей сільських громад у розв’язанні проблем життєдіяльності населення.

Питання до тексту. Розподіліть проблеми сільського на­селення на групи: економічні, соціальні, демографічні. В яких областях України найнижчі показники природного приросту? Назвіть приклади підприємств сільської соціальної інфраструк­тури.

VI. Домашнє завдання

Соціогеографічний практикум

Варіант ІІ

За завданням ріелтерської контори (фірма, що займається операціями з нерухомістю) вам необхідно оцінити житло з по­гляду купівлі-продажу, враховуючи такі соціально-економічні чинники:

1. Власне географічне положення об’єкта дослідження (буди­нок, квартира, садиба); центр чи окраїна населеного пункту; транспортна доступність (дорожче оцінюється житло по­близу станцій метро, транспортних розв’язок, тобто місць пересадок з одного виду транспорту на інший, відстань до роботи членів родини і вартість щоденних транспортних витрат).

2. Соціально-економічне оточення: наявність торговельних закладів (магазини, ринки), підприємств сфери послуг (пе­рукарні, аптеки, приймальні пункти хімчистки, пральні), школи, дитячого садка, поліклініки; близькість промислових підприємств та їхній вплив на довкілля; наявність зеленої зони, парку, лісу тощо, тобто місць відпочинку, для прогу­лянок з дітьми, облаштованість їх; комфортність і чистота двору, вулиці.

3. Характеристика житла: тип забудови, її вік, стан, поверхо­вість, кількість кімнат, забезпеченість ліфтом, телефоном, стан квартирних комунікацій (проводка, опалення, сантехнічні системи) і т. д.

Характеристику житла треба закінчити висновком з обґрун­тованою сумою вартості об’єкта дослідження. При цьому треба пам’ятати: чим більше місто, тим вища вартість житла. Дуже велике значення має також економічне благополуччя міста, тобто наявність робочих місць (наприклад, місто в Донбасі в ситуації економічної кризи чи передмістя столиці).

Завдання можна виконати у формі докладного оголошення про купівлю-продаж житла

Уроки на схожу тему:
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: