Вулканізм та супутні йому явища

Мета: поглиблення та систематизація знань про внутрішні процеси Землі; формування знань про вулкани та райони їх поширення; розвиток уміння працювати з картами та схемами атласу, визначати райони поширення вулканів; виховання пізнавального інтересу до професії вулканолога.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фізична карта півкуль, карти та схеми атласу, підручники, відеофільм «Помпеї», репродукція картини К. Брюллова, фотографії вулканів.

Опорні поняття: вулкан, виверження, сейсмічні пояси, літосферні плити.

Базові поняття: вулканізм, магма, гейзер, кратер, Ключевська сопка, Кракатау.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. Прийом «Географічна розминка» — «Світлофор»

Учитель показує на карті певні місця на літосферних плитах: у центрі, на окраїнах. Учні за допомогою червоно-зелених карток «семафорять» про можливість виникнення землетрусів у зазначених районах та пояснюють причини.

2. Прийом «Театралізація» (робота в парах)

Учитель пропонує згадати про правила поведінки, які наводить Г. Остер у своїй книзі «Шкідливі поради». Потім кожна пара отримує завдання розробити кілька правил поведінки під час землетрусів, причому один учень — «позитивний герой» (розробляє істинні правила), а другий — «антигерой» (пропонує «шкідливі поради»).

3. Прийом «Проблемне питання»

• Чи можливі землетруси на території України? Доведіть свою думку.

• На карті «Літосферні плити» вказано швидкість рухів літосферних плит. В який спосіб, на вашу думку, це зроблено?

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Дивуй!» (Історія про загибель Помпеї, якщо є можливість — демонстрація уривку з науково-популярного фільму «Помпеї»)

...Колись, за сивої давнини, на березі Неаполітанської затоки в Італії стояло веселе й ошатне місто Помпеї. На його вулицях завжди було жваво. До цього курортного міста приїздили відпочивати знатні римляни. Життя в Помпеї було спокійне, і ніщо не пророкувало катастрофи... З деякого часу з вершини великого Пагорба поблизу міста почав вириватися димок, а іноді чувся гул. Ніхто із мешканців міста не знав, що Пагорб — це згаслий вулкан, який зараз має назву Везувій.

Одного дня дим із Везувію почав валити сильніше, ніж звичайно. Однак жителі майже не звертали на це уваги — вони поспішали швидше закінчити свої справи, щоб устигнути на гладіаторські ігри. Видовище вже почалося, коли раптом настала пітьма, задушливі гази наповзли на місто, високо в небо з Пагорба підкинулося полум’я. На місто почав падати все густіший попіл. Ошалілі люди бігли не озираючись, намагаючись сховатись, щоб урятувати своє життя. Вони ховалися в підвалах, щоб перечекати лихо. Нікому не вдалося врятуватися, адже все місто було поховане під багатометровим шаром попелу... Про місто згодом забули.

Але ось одного разу, багато років потому, в полі почали рити колодязь і наштовхнулися на мармурову статую. Почалися розкопки, і загибле місто знову побачило сонячне світло. Сьогодні Помпеї — місто-музей, який відвідують тисячі туристів. А Везувій та інші вулкани вивчають учені-вулканологи. Вони безстрашно піднімаються до самого кратера діючого вулкана і навіть на особливих плотах мандрують розжареною лавою. Вулкани, як і землетруси, пов’язані з проявами внутрішніх сил Землі.

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1. Вулканізм — процес переміщення магми до поверхні Землі.

2. Причина вулканізму. Розміщення вулканів. (Робота з картою «Літосферні плити»)

Учитель. Вулканів на Землі дуже багато: десятки тисяч на материках та ще більше — в океанах. Однак діючих вулканів значно менше — близько тисячі. Переважна частина вулканів так само, як і райони землетрусів, розташована на межах літосферних плит, поблизу глибинних розломів земної кори. (Атлас, карта «Літосферні плити»)

3. Будова вулкана. (Робота зі схематичним розрізом у підручнику)

4. Гарячі джерела та гейзери.

(Робота в парах з текстом підручника. Прийом «Учитель — учень». Один учень працює над поняттям «гарячі джерела», другий — «гейзери», потім розповідають один одному.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Альтернативні варіанти

Прийом «Чомучка» (фронтально)

• Чому в земній корі утворюються глибинні тріщини?

• Чому відбуваються виверження вулканів?

• Чому на вершині вулкана утворюється гігантська чаша — кратер?

• Чому переважна частина діючих вулканів розташована на окраїнах Тихого океану?

• Чому в районах вулканізму часто зустрічаються гарячі джерела?

• Чому гейзери фонтанують через певні проміжки часу?

*Прийом «Мандрівка» (конкурс на кращий сценарій до науково-популярного фільму «Мандрівка до вулкана...» (робота в парах))

Кожна група самостійно обирає конкретний вулкан (діючий або згаслий) та складає стислий опис мандрівки групи вулканологів. Можлива реалізація роботи у вигляді малюнка, плаката.

VI. Підсумок уроку

Прийом «Прес-конференція»

Обговорення результатів роботи на уроці. Що маємо в результаті? Що не вдалося? В якому напрямі слід працювати сучасним вулканологам?

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати параграф підручника.

• Позначити на контурних картах вулкани.

• Об’єднатися в групи, принести папір, маркери.

Додатковий матеріал до уроку

• Вулкани отримали свою назву від імені давньогрецького бога Вулкана, який був покровителем вогню та ковальських справ. Слово «кратер» з грецької мови означає «чаша».

• На Землі існує близько 950 діючих вулканів (за іншими джерелами — 600), із них близько чверті — підводні.

• До найдавніших діючих вулканів нашої планети відносять вулкани Ісалько, Стромболі та Кілауеа. Вулкан Ісалько у Сальвадорі в Центральній Америці (1885 м) вже понад 200 років діє майже безперервно. Виверження повторюються регулярно через кожні 10 хвилин. Вулкан Стромболі знаходиться в групі Ліпарських островів поблизу берегів Італії. Його називають «вулканом-маяком». Вулкан Кілауеа на Гавайських островах Тихого океану має кратер площею 4,5 км2 і глибиною понад 230 м. За останні роки відбулося 50 вивержень цього вулкана. Одного разу він безперервно лютував протягом 876 днів!

• Найбільшим із діючих вулканів за своєю масою та розмірами є гавайський вулкан Мауна-Кеа. Його висота 4205 м, площа кратера — 10,5 км2, а глибина становить 150–180 м. В середньому він вивергається один раз на 3,5 року.

• Найспокійніший вулкан Землі — Онтаке в Японії, який не виявляв свій «характер» уже щонайменше 2900 років.

• Районом найбільшої кількості вулканів є острови Індонезії, які разом із Філіппінськими, Японськими та Курильськими островами належать до Тихоокеанського вогняного кільця вздовж американського та азіатського берегів Тихого океану.

• Один із найкатастрофічніших вибухів вулкана стався 27 серпня 1883 року в Індонезії на невеликому острові Кракатау. Під час вибуху було знищено 163 селища, загинуло понад 30 тисяч осіб. Газ, пара та попіл під час вибуху піднялися на висоту понад 70 км. Узбережжя островів повністю змінилися. Цунамі, що виникли внаслідок виверження, буквально змили прибережні селища. Великі хвилі спостерігалися навіть на відстані 18 тис. км від місця вибуху. А гуркіт було чути аж в Австралії, тобто за 5 тис. км. Енергія вибуху Кракатау оцінюється в 1019 Дж, що у 20–30 тис. разів перевищує вибух атомної бомби, скинутої на Хіросіму.

• Пам’ять людства зафіксувала виверження, мабуть, ще сильніше, ніж вибух Кракатау. Це сталося за 1200 років до н. е. в Егейському морі. Вибух вулкана Санторин на грецькому острові Тира багато вчених пов’язують із загибеллю легендарної Атлантиди. Потужність його,

на думку вчених, більш ніж у п’ять разів переважала вибух Кракатау. Величезною силою було викинуто в атмосферу понад 65 м3 ґрунту, що призвело до занурення центральної частини острова діаметром 13 км на глибину майже 300 м. За підрахунками вчених, виверження такої сили мало утворити хвилю цунамі заввишки не менш ніж 100 м, що рухалась зі швидкістю 200 км на годину. Не дивно, що така катастрофа могла призвести до загибелі стародавньої цивілізації.

• Назва «гейзер» походить від ісландського слова «гейза», що означає «вирувати». Гейзер — це власне ім’я великого ісландського Гейзера. Пізніше гейзерами почали називати своєрідні джерела, приурочені до областей недавнього або сучасного вулканізму, де магматичні вогнища, що знаходяться неглибоко, утворюють особливі геотермічні та гідрологічні умови.

Уроки на схожу тему:
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: