Головна » Біологія

Багатофункціональність язика людини
План розкриття теми:
Язик – орган м’язової системи.
Язик – орган травної системи.
Язик – орган утворення звуків.
Язик – орган смаку і дотику.
Язик – орган вигодовування немовлят.
Язик – індикатор стану людини.
 
У язиці виділяють три частини: передню (верхівка, або кінчик), середню (тіло) і задню (корінь). Він має спинку, нижню поверхню та два краї. На спинці, на межі між тілом і коренем видно пограничну борозну язика, що має обриси кута, відкритого вперед. 
У товщі язика проходить вертикаль-на сполучнотканинна пластинка — перегородка язика, яка розділяє орган на дві симетричні половини. 
Язик людини - м'язовий орган (16 м'язів), що утворений посмугованою м'язовою  тканиною і покритий слизовою оболонкою.  
Язик людини є, можливо, найбільш   рухливим, але ніяк не найсильнішим                                                    м'язом. При скороченні м'язів його форма змінюється. 
Слизова оболонка язика утворена  багатошаровим плоским епітелієм. На спинці язика вона товста, груба, непрозора, міцно зрощена з м'язами і спереду від пограничної борозни вкрита різної форми сосочками, які зумовлюють нерівномірність рельєфу язика.
М'язові волокна розташовані в різних напрямках, тому язик може виконувати найрізноманітніші рухи. Піднімаючись догори і притискаючись до піднебіння, язик ізолює порожнину рота від носової порожнини, забезпечуючи таким чином поділ ротового і носового дихання. 
Вуздечка язика - складка слизової оболонки порожнини рота, що йде по середній лінії і з'єднує дно порожнини рота з нижньою поверхнею язика.
М'язи язика поділяють на власні і    скелетні (зовнішні). Власні м'язи складають основну масу язика:  верхній і нижній поздовжні, поперечний і вертикальний м'язи. До зовнішніх належать: 
підборідно-язиковий (внутрішня поверхня нижньої щелепи - віялоподібно вплітається у корінь язика) тягне язик вперед; 
під’язичноязиковий (широка пластинка від під’язикової кістки - товща язика) тягне язик назад і вниз;
шило-язиковий м'яз (шилоподібний відросток скроневої кістки - корінь язика) - тягне язик назад і вгору.
Руховим нервом для м'язів язика є під'язиковий нерв (XII пара), чутливим нервом, який сприймає біль, температуру та тактильні відчуття, є язиковий нерв — гілка нижньощелепного нерва (III гілка трійчастого нерва). Язикові гілки язико-глоткового нерва іннервують слизову оболонку кореня язика. 
Кровопостачання язика здійснюється язиковою артерією - одна з передніх гілок зовнішньої сонної артерії.
Язик бере активну участь в процесі захоплення та обробки їжі в порожнині рота, сприяючи її переміщення при жуванні, перемішуванню зі слиною. У ротову порожнину відкриваються протоки трьох пар великих слинних залоз: 
1. привушних;
2. підщелепних;
3. під'язикових.
Тіло язика формує харчову грудку, корінь бере участь в ковтальних рухах, які здійснюються рефлекторно, тобто язик разом з м'яким піднебінням і глоткою забезпечує ковтання харчової грудки. 
Висока тактильна чутливість поверхні язика дозволяє визначити наявність в їжі твердих нерозжованих або неїстівних включень. 
Рухи м'язів язика беруть участь у формуванні звуків мови, а також музичних звуків, впливають на артикуляцію і тембр голосу.
На верхівці язика розташовані рецептори, які сприймають солодке, з боків язика — кисле й солоне, на корені — гірке. Завдяки рецепторам людина відчуває також механічні властивості та температуру їжі. 
Смак ми сприймаємо язиком, коли він вологий. Сухий язик не може сприймати смак.
Спинка язика усіяна безліччю сосочків. У людини чотири види сосочків:                                                                                   - ниткоподібні – найдрібніші, що вкривають всю поверхню язика, які досить грубі, зроговілі, зовні                                                     нагадують ворс килима; в них містяться тактильні рецептори;                                                                                - грибоподібні, локалізовані між   ниткоподібними, поблизу зубної дуги,                                                чутливі до солоного;   
- жолобоподібні (оточені валом) розміщені поблизу кореня язика, вони найбільші і їх кількість невелика (7-10); 
- листоподібні, розміщені по боках язика, поблизу піднебінно-язикових дуг, чутливі до кислого.
Схематичне зображення сосочків  язика та зон сприйняття смакових подразників на його верхній поверхні:  
1 - ниткоподібні сосочки;  
2 - грибоподібні сосочки;  
3 - жолобоподібні сосочки;  
4 - листоподібні сосочки;  
5 - прикордонна борозна.
На лівій стороні язика різнокольоровими лініями позначені зони сприйняття смакових подразників (горизонтальними жовтими лініями показана зона сприйняття гіркого, горизонтальними синіми - солодкого, косими зеленими - солоного, косими блакитними - кислого).
На поверхнях грибоподібних і жолобоподібних сосочків, в товщі епітелію, розташовуються смакові нирки - комплекс спеціалізованих рецепторних смакових клітин, що утворюють орган смаку. 
Надзвичайно важлива роль язика при   смоктанні молока новонародженим і   немовлям. Губи дитини захоплюють сосок, фіксуючи його, а м'яке піднебіння,  піднімаючись закриває зів. Язик діє як  поршень, створюючи негативний тиск     разом з нижньою щелепою, яка опускається.  Потім щелепа піднімається, а альвеолярні   дуги здавлюють сосок і молоко заковтується. 
Язик новонародженого і немовляти відносно великий, товстий, широкий, займає всю порожнину рота, в той же час він малорухомий.


ЗАВАНТАЖИТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ


Презентації на схожу тему:
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: