Головна » Історія України

Гайдамаччина. Коліївщина. Опришківство
Після Івана Мазепи Правобережна Україна була ізольована від Гетьманщини політикою Росії та Польщі. Тож польські магнати розширяли свої володіння і намагалися взяти владу  над життям країни.Протистояти цьому процесу було нікому: шляхта і знать була полонізовала, православна церква зосереджена на своїх церковних справах. Це призвело до повстання народного духу невдоволення.
Гайдамаччина– соціальний рух на Правобережжі у ХVІІІ столітті.
Причина повстання полягає в тому, що народні маси, серед яких ще жили традиції козацької волі, не хотіли коритися владі панів і зі зброєю в руках виступали проти поневолення. Учасниками гайдамаччини були переважно незаможні селяни, наймані робітники, дрібна шляхта й нижче духовенство. Гайдамаки діяли невеликими загонами, застосовуючи тактику партизанської боротьби, несподівані напади і стрімкі рейди на панські маєтки. 
1734р. – 1ший вибух гайдамацького повстання.
В той час коли російська армія разом з козацькими полками увійшла на Правобережжя, щоб підтримати кандидатуру Августа ІІІ на польську корону. Влітку 1734 р. на престол у Польщі сів ставленик Росії Август ІІІ, і на прохання польських магнатів російське військо легко розбило повстанців.
1750р. -2гий спалах гайдамацького руху.
Проте неспроможність створити цілісну організацію, а також відсутність плану дій спричинили поразку повстання.
Коліївщина (від слів "кіл”, "колоти”, "колій”)– найвідоміший виступ гайдамаків 1768 року. Основною його силою було селянство.
Це повстання спричинили декілька факторів:
в південній Київщині, де зародилась Коліївщина, селяни довше користувались свободою від панських повинностей;
панське господарство переживало складні часи перенесення збіжжевих ринків з-над Балтики до Чорного моря;
значний вплив на селян мала близькість вільного Запоріжжя;
 на півдні Київщини загострилися релігійні суперечності.
Опришківство – визвольний рух у Галичині, який розпочався вже у ХVІ столітті і був викликаний посиленням експлуатації селянства й національного гніту.
Опришки використовували методи партизанської боротьби, діяли невеликими загонами, користувалися масовою підтримкою населення. Найбільшого розмаху опришківський рух набрав у 30-ті – 40-ві роки ХVІІІ ст. під проводом Олекси Довбуша.
Висновок:
І гайдамаччина, і коліївщина і опришництво
стали невід’ємними складовими національно-визвольного руху всього народу;
були вираженням невдоволення ущємлених верст населення;
підточували підвалини кріпосницького ладу;
мали антипольське, антишляхетське спрямування.


ЗАВАНТАЖИТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ


Презентації на схожу тему:
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: