Головна » Історія України

Зміни в сільському господарстві

Завдання уроку:

Познайомитися з особливостями розвитку сільського господарства України після реформи 1861 року;
Вчитися встановлювати причинно – наслідкові зв»язки, працювати з історичними джерелами, порівнювати розвиток сільського господарства західноукраїнських земель та основної території України
 
План:
Ринковий розвиток рільництва і тваринництва.
Соціальне розшарування селянства.
Поширення вільнонайманої праці.
Аграрне перенаселення і переселенський рух
 
Опорні поняття:
Аграрна реформа;
Розшарування селянства;
Еміграція;
Опорні дати:
19.02.1861р. – ліквідація кріпосного права в Російській імперії;
60-90-і роки ХІХ ст. – прискорений розвиток зернового і цукробурякового виробництва
 
Що спільного та відмінного було в розвитку сільського господарства західноукраїнських земель та України у складі Російської імперії?
 
Коли було скасовано кріпосне право в Росії?
Як було вирішено аграрне питання в ході скасування кріпосного права 1861року?
Що  позитивного було в реформі 1861року?
 
«Зараз у мене багато роботи, оскільки я змінив усю систему господарювання. Значна частина робіт здійснюється батраками і поденниками (тобто людьми, які не можуть прожити зі свого господарства та наймаються в інше господарство). Роботи найрізноманітніші: випалюю пустища під пшеницю, викорчовую березняки під льон, взяв в оренду луки на Дніпрі та насіяв багато конюшини, жита, льону. Працівників потрібно дуже багато. Щоби їх мати, слід потурбуватися заздалегідь, оскільки надійде час праці, усі будуть зайняті або вдома або в інших господарствах. Таке вербування працівників зазвичай здійснюється виданням наперед грошей і хліба для праці... Якщо селяни житимуть добре, то ведення господарства (поміщиків) за існуючої системи неможливо: кожен поміщик, кожен управитель, кожен староста скаже вам, що якби селяни нічого не потребували, то він не міг би господарювати».
 
Поміркуйте: 
1. Які передумови для економічно вигідного перетворення поміщицьких господарств створила реформа 1861 р.? 
2. Які особливості були притаманні новим пореформеним поміщицьким господарствам? 
3. Чому поміщики були зацікавлені в тому, щоб селяни не могли проіснувати зі свого господарства?
 
Опрацювати п.2 §20 і визначте:
1. Які зміни відбулися в спеціалізації районів сільськогосподарського виробництва?
2. В яких регіонах України досить швидко впроваджувалася нова сільськогосподарська техніка?
3. В яких регіонах України досить повільно впроваджувалася нова сільськогосподарська техніка?
4. Що можна сказати про впровадження нової сільськогосподарської техніки в селянських господарствах?
 
Заможні селяни ( селяни – фермери) ( Степова Україна )
Селяни – середняки
Селяни - бідняки
 
На хуторі Рубанівка 12% селян були безземельними
В с. Минківці таких селян було 28,7%
На хуторі Водяна Балка – 51,5%
На хуторі Корсуновому – 75,7%
 
До якої категорії можна віднести селян Валківщини після проведення аграрної реформи?
 
Яка подія уможливила використання вільнонайманої праці?
Як вплинуло поширення вільнонайманої праці на розвиток сільського господарства?
1900р. – 1 млн постійних робітників та 200 тис. поденних батраків.
Південна Україна – район найбільшого зосередження вільнонайманих робітників
90-і роки ХІХ ст. – ринок робочої сили в Україні становив – 10,7 млн чоловік, з них:
Сільське господарство потребувало 2,3 млн чоловік;
Інші галузі промисловості – 1,1 млн чоловік;
Надлишок робочої сили – 7,3 млн.чол.
 
Серед переселенців 84% складали вихідці з Лівобережжя, де найбільше дошкуляли малоземелля і залишки кріпацтва. Загалом у 1885–1900 рр. з Наддніпрянщини на Схід переселилися 367 тис. селян.
 
З початку 80-х років ХІХ століття розпочинається переселенський рух українських селян. 
Де відбувалися аналогічні процеси на українських землях?
Які причини еміграції та переселенських рухів українців?
 
переселенці з Наддніпрянщини залишалися на землях у межах Російської імперії та не були емігрантами у традиційному значенні цього слова;
переселення мали переважно стихійний характер вільної колонізації незаселених земель;
основну масу переселенців складали селяни, які переселялися на нові місця, переважно разом зі своїми сім’ями;
регіонами, які дали основну масу переселенців, стали спершу Лівобережжя, а згодом і Правобережжя;
на відміну від селян, які переселялись із західноукраїнських земель на Американський континент, мешканці з Наддніпрянщини, оселившись у східних регіонах Російської імперії, не мали можливостей створювати свої національно-культурні інституції.
 
Українські переселенці дали назви новим землям, що їх вони заселяли. 
Вузьку смугу своїх поселень на південній околиці киргизо-казахстанських степів українські переселенці наприкінці ХІХ ст. назвали Сірим Клином, або Сірою Україною.
Зелений Клин об’єднував землі, заселені українцями в південній частині Далекого Сходу – Приморському краї, Амурській області та південній частині Хабаровського краю. 
Освоївши цей регіон, українські поселенці часто називали його також Зеленою, або Далекосхідною Україною. 
 
Що спільного та відмінного було в розвитку сільського господарства західноукраїнських земель та України у складі Російської імперії?


ЗАВАНТАЖИТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ


Презентації на схожу тему:
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: