Головна » Хімія

Вуглеводи
Вперше термін "вуглеводи" запропонував  професор  Дерптського (нині Тартуського) університету К.Г. Шмідт в 1844 р. У 1927 р. Міжнародна комісія по реформі хімічної номенклатури запропонувала термін "вуглеводи" замінити терміном "гліціди", однак стара назва "вуглеводи" вкоренилася  і є загальноприйнятою.
Вуглеводи — органічні сполуки із загальною формулою  Cn(H2O)n,  де n – число не менше 3. До їхнього складу входять Вуглець, Кисень та Водень. Співвідношення кисню і водню аналогічно співвідношенню їх у молекулі води.
Надалі виявилося, що ряд сполук, які за своїми властивостями відносяться до класу вуглеводів, містять водень і кисень у дещо іншій пропорції, ніж зазначено в загальній формулі.
Вуглеводи є найпоширенішими органічними сполуками, що підтверджується тим фактом, що більше половини органічного вуглецю на Землі існує у формі вуглеводів. Вони є складовою частиною клітин усіх живих організмів.
Здебільшого вуглеводи є сполуками рослинного походження - це продукти фотосинтезу і, таким чином, є базовою ланкою у трансформації сонячної енергії у хімічну для забезпечення життя на Землі. 
У тваринних клітинах їхня кількість становить 2-5%, а в рослинних – 90%. 
Залежно від кількості мономерів, що входять до складу молекул, вуглеводи поділяють на:
- Моносахариди - прості вуглеводи, які не піддаються гідролізу - не розщеплюються водою на простіші вуглеводи. 
- Дисахариди - вуглеводи, які при нагріванні з водою в присутності мінеральних кислот чи під дією ферментів піддаються гідролізу, розкладаючись на дві молекули моносахаридів. 
- Полісахариди - вуглеводи, які не мають солодкого смаку, і майже не розчинні у воді. Вони є складними високомоле-кулярними сполуками, які під каталітичним впливом кислот чи ферментів піддаються гідролізу з утворенням дисахаридів та сотень і тисяч молекул моносахаридів.
Моносахариди - тверді кристалічні речовини, добре розчинні у воді у залежності від кількості вуглецевих атомів, які входять у молекулу вуглеводу. Розрізняють:
тріози - моносахариди, що містять 3 атоми вуглецю – це гліцерин та його похідні: молочна                                          та піровиноградна кислоти;
тетрози – містять 4 атоми вуглецю – еритроза   – проміжний продукт фотосинтезу;
пентози – містять 5 атомів вуглецю – це рибоза і дезоксирибоза;
гексози – містять 6 атомів вуглецю – це глюкоза, фруктоза та галактоза.
Дисахариди, олігосахариди - вуглеводи, які розкладаються на дві молекули моносахаридів. Легко розчиняються у воді, добре кристалізуються, солодкі на смак. 
Сахароза - буряковий чи тростинний цукор, що складається із залишків глюкози та  фруктози. Широко поширена у насінні,  ягодах, бульбах та знаходиться в соку   берези і клена. 
Лактоза – молочний цукор, який у складі  має глюкозу і галактозу. Є джерелом енергії  для  малюків ссавців.
Мальтоза складається із двох молекул глюкози. Основний структурний елемент полісахаридів крохмалю та глікогену.
Полісахариди – високомолекулярні вуглеводи,  що складаються з великої кількості моносаха-                         ридів. У функціональному відношенні їхнє призначення є резервним та                                              структурним. 
Резервними полісахаридами є крохмаль та глікоген, а  структурним – целюлоза та хітин.
За харчовою цінністю вуглеводи їжі поділяють на засвоювані та незасвоювані. Засвоювані вуглеводи перетравлюються і метаболізуються в організмі людини. Незасвоювані не розщеплюються ферментами, що секретуються в шлунково-кишковому тракті людини.
Засвоювані вуглеводи:
♦ моносахариди (глюкоза, фруктоза, галактоза);
♦ дисахариди (сахароза, лактоза, мальтоза);
♦ полісахариди (крохмаль, глікоген, інулін).
Незасвоювані вуглеводи:
♦ целюлозні полісахариди (целюлоза,   геміцелюлоза, пектинові речовини, лігнін);
♦ нецелюлозні полісахариди (камеді, слизи,   полісахариди водоростей, ксантан);
♦ олігосахариди (трисахариди - рафіноза, рамноза, чотирисахариди - стахіоза.
Енергетична. При окисненні у процесі клітинного дихання вуглеводи вивільняють енергію, яка в них  міститься, забезпечуючи значну частину енергетичних потреб організму. За рахунок них забезпечується 60 % добової енергоцінності раціону. При окисленні 1 г вуглеводів виділяються 4,1 ккал енергії і 0,4 г води. 
Енергетичні потреби головного мозку задовольняються майже винятково за рахунок глюкози. Скелетні м'язи, навпаки, при недостатньому надходженні глюкози можуть розщеплювати жирні кислоти. Полісахариди є запасними речовинами, які легко мобілізуються як джерело енергії. 
Захисна. Секрети, що виділяються різноманітними залозами багаті на вуглеводи та їхні похідні, в основному глікопротеїни. Вони оберігають стінки порожнистих органів: шлунок, кишечник, бронхи від механічних, хімічних   впливів та проникнення  інфекції.Рецепторна. Зв’язуючись з інтегральними мембранними білками, вуглеводи  у складі рецепторів беруть   участь у розпізнаванні сигнальних молекул: гормонів, нейромедіаторів.
Пластична або структурна. В усіх без винятку тканинах і органах наявні вуглеводи або їх похідні. Вони є основними структурними компонентами клітин, які утворюють опорні тканини (целюлоза, хітин). 
Вуглеводи беруть участь у побудові кісток, клітин, ферментів. Використовуються    для синтезу глікогену,   амінокислот, жирів, АТФ…
Рибоза і дезоксирибоза беруть  участь у побудові АТФ. Отже, вуглеводи є складовими синтезу багатьох важливих речовин організму.
Запасна. У клітинах організмів вуглеводи мають здатність накопичуватися у вигляді крохмалю (у рослин) і глікогену (у тварин).  Відкладаючись у тканинах, вуглеводи можуть забезпечити організм енергією під час голодування, тобто використовуються у міру потреби в енергії. 
У крові міститься 100-110 мг   глюкози. Від концентрації   глюкози залежить осмотичний  тиск крові. У печінці може   зберігатися до 10% глікогену.
Вуглеводи - важлива складова частина харчування людини і тварин.  Багато з них  використовується у харчовій  промисловості, в текстильній, при  виготовленні клеїв та  лікарських препаратів.


ЗАВАНТАЖИТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ


Презентації на схожу тему:
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: